Російські окупанти заявили про наміри збудувати три заводи в тимчасово окупованому селищі Горностаївка, що на лівобережжі Херсонської області. А в Нижніх Сірогозах – створити агрологістичний комплекс, елеватор, бетонний та комбікормовий заводи, а також оптово-розподільчий центр.

Окупаційна влада продовжує демонструвати масштабні плани «розвитку» тимчасово окупованого лівобережжя Херсонщини. У пропагандистських медіа та матеріалах так званого «генерального плану», підготовленого російськими структурами, йдеться про нові промислові підприємства, логістичні комплекси, житло, туристичні об’єкти та розвиток інфраструктури.

Зокрема, заявляють про намір створити у Нижніх Сірогозах агрологістичний комплекс, елеватор, бетонний та комбікормовий заводи, а також оптово-розподільчий центр. У Горностаївці обіцяють три нові заводи, а поблизу Хорлів — устричну ферму.

На папері лівобережжя має перетворитися на потужний аграрний, промисловий і логістичний регіон. Однак за красивими презентаціями виникає цілком практичне запитання: коли і за які кошти все це збираються будувати?

Нижні Сірогози: промисловість, житло і готель

Найбільш детально окупаційні ресурси розписують перспективи Нижніх Сірогоз. Селище планують розвивати як агропромисловий та логістичний центр.

Крім промислових об’єктів, у планах — нове житло, готель, молодіжний центр, два фізкультурно-оздоровчі комплекси, ремонт місцевої поліклініки та розвиток дорожньої інфраструктури.

Згідно з представленою концепцією, у Нижніх Сірогозах мають побудувати 15,4 тисячі квадратних метрів нового житла та сформувати нові зони індивідуальної забудови. На вулиці Садовій нібито планують звести тризірковий готель.

Водночас окупаційні ресурси не називають конкретних строків реалізації більшості цих проєктів і не повідомляють, із яких джерел їх фінансуватимуть.

Заводи — у Горностаївці,  устрична ферма — біля Хорлів

Не вперше масштабні проєкти обіцяють і Горностаївці.

Раніше окупаційна влада заявляла про плани до 2046 року збудувати тут олійноекстракційний, асфальтовий та бетонний заводи. Крім того, окупанти мають намір реконструювати Горностаївський елеватор та побудувати станцію для обслуговування сільськогосподарської техніки. Росіяни також заявили про реконструкцію кількох вулиць, будівництво причалу та розширення маршрутної мережі. Частину цих змін окупаційна влада планує реалізувати до 2046 року.

Тепер у переліку перспективних проєктів знову фігурують три промислові підприємства.

Ще один амбітний проєкт — устрична ферма поблизу Хорлів. Для населеного пункту, який до окупації мав туристичний і рекреаційний потенціал, це подається як частина майбутнього економічного розвитку.

Також повідомляють, що Краснодарський край рф планує збудувати газопровід на окупованій Херсонщині вартістю 270 мільйонів рублів, з’єднавши Скадовськ, Красне, Володимирівку.

Красиві перспективи і реальність окупації

Усі ці проєкти виглядають масштабно. Але важливо подивитися, на якому тлі вони анонсуються.

На окупованій частині Херсонщини населені пункти мають серйозні проблеми з базовими комунальними послугами. Люди місяцями можуть залишатися без електроенергії та води. Зруйнована або занедбана інфраструктура потребує ремонту, а доступ до багатьох населених пунктів обмежений самими окупантами. У липні на території Горностаївщини було введено режим надзвичайної ситуації.

Тобто не йдеться про забезпечення людей спочатку найнеобхіднішим для нормального життя — світлом, водою, зв’язком,  нормальними дорогами. Натомість, звучать заяви про будівництво заводів, логістичних центрів, готелів та нових житлових кварталів.

Є й інший важливий момент. За роки окупації російська влада активно змінює правила користування землею та привласнює майно, проводить примусову паспортизацію населення, встановлює контроль над місцевою економікою та сільським господарством.

Тому заяви про майбутній «розвиток» регіону варто розглядати не лише як економічні плани, а й у контексті політики окупації.

Особливо показовим є сільське господарство — один із головних складників економіки лівобережної Херсонщини. Регіон має великі площі родючих земель, а контроль над ними та врожаєм означає контроль над значним ресурсом.

Проєкти будівництва ще не означають, що ці об’єкти справді з’являться

У представлених окупаційною владою матеріалах бракує ключової інформації: чітких строків реалізації, конкретних інвесторів, джерел фінансування та детальних механізмів виконання заявлених проєктів.

Тому зараз це радше перелік обіцянок і декларацій про нібито майбутнє тимчасово окупованої Херсонщини.

І тут особливо помітний контраст: поки окупаційна влада малює перспективи нових заводів, готелів і житлових кварталів, мешканці багатьох населених пунктів залишаються сам на сам із проблемами, які потребують розв’язання вже сьогодні.

Масштабні «проєкти розвитку» також подаються на тлі подальшої інтеграції окупованої території до російського правового, економічного та адміністративного простору.

Тож за красивими словами про «розвиток» варто бачити не лише обіцяні об’єкти, а й реальність окупації — контроль над територією, людьми, землею та ресурсами.

А головне — пам’ятати: йдеться про українську територію, яка тимчасово перебуває під російською окупацією. Будь-які заяви окупаційної влади про її «майбутнє» не змінюють цього факту.

Любов Рудя,
фото з відкритих джерел

Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.