Коли говоримо про відновлення Херсонщини, найчастіше згадуємо зруйновані будинки, пошкоджену інфраструктуру, потребу у відбудові шкіл, лікарень чи доріг. Але за кожним із цих питань стоїть головне – люди. Чи повернуться мешканці додому? Чи матимуть вони роботу? Чи зможуть підприємці відновити свою діяльність? Чи з’являться нові можливості для молоді? Чи буде громада мати ресурси для розвитку, а не лише для подолання наслідків війни? Тому сьогодні питання економічної стійкості громад є одним із ключових у процесі відновлення.
Раніше ми писали про думки експертів і громадських організацій, які були долучені до проєкту «Економічне відновлення громад Херсонщини», над яким працює Агенція регіонального розвитку Таврійського об’єднання територіальних громад (АРР ТОТГ) в рамках Проєкту «Імпульс» Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Експертні статті можна знайти на сайті Новий День. Ця стаття описує рішення і суть пропозицій для громад.
У межах проєкту експертна команда працювала із двома цільовими громадами Херсонської області: Високопільською та Великоолександрівською селищними територіальними громадами.
Результатом цієї роботи стали чотири практичні документи, які можуть використовуватися громадами як інструменти для подальшого розвитку:
- дві Програми економічної стійкості громад на 2027–2030 роки;
- два комплексні інвестиційні проєкти.
Це не просто аналітичні матеріали. Це документи, які посилюють стратегії громад, додають ваги в комунікації з донорами та роблять акцент на економіку і добробут. Важливо, що інвестиційні проєкти готувалися для реальних підприємців, які можуть ці проєкти надалі подавати на конкурси і отримувати гранти.
Чому громадам потрібна економічна стійкість?
Війна змінила економічну реальність Херсонщини. Частина підприємств припинила роботу або змінила формат діяльності, багато людей були змушені залишити свої домівки, змінилися потреби населення та можливості місцевих бюджетів. У таких умовах громади опинилися перед складним завданням: одночасно вирішувати нагальні проблеми сьогодення і готувати основу для майбутнього.
Економічна стійкість – це не лише про фінансові ресурси. Це здатність громади використовувати власні можливості, підтримувати підприємців, створювати нові робочі місця, залучати зовнішні ресурси, формувати партнерства, мати підготовлені рішення для відновлення. Тому одним із ключових завдань проєкту стало створення документів, які допомагають громадам системно працювати із цими питаннями.
Спершу – діалог і порозуміння
Перед тим як переходити до розробки конкретних рішень для економічного відновлення, важливо було почути самі громади, бізнес та громадський сектор, які виклики вони бачать сьогодні, які можливості розглядають та що може стати основою для майбутнього розвитку Херсонщини.
Саме тому 21–23 квітня 2026 року в рамках проєкту було проведено два заходи – Бізнес-платформу за участі зокрема 8 представників бізнесу Херсонщини та Толоку для представників громадського сектору. До заходів долучилося близько 50 учасників з 11 громад Херсонщини: Великоолександрівської, Високопільської, Генічеської, Каховської, Долматівської, Херсонської, Нововоронцовської, Олешківської, Тягинської, Новокаховської та Чорнобаївської громад. За словами Вікторії Кулакової, керівниці проєктного відділу ГО «АРР ТОТГ», головним завданням цих зустрічей було виявити перспективні, свіжі ідеї, які відповідають викликам сьогодення, але водночас можуть створити «економічний буст» для Херсонщини у майбутньому. Громадам важливо було не лише говорити про можливі рішення, а й мати можливість бути почутими. Представники громад, які перебувають в окупації, також долучалися до заходів, однак через зрозумілі обставини переважно слухали, а не пропонували власні ідеї щодо економічного розвитку.
Серед напрямів, які учасники визначали як актуальні, звучали створення сучасних соціальних послуг, зокрема геріатричних, розвиток зеленої енергетики, переробки аграрної продукції, сучасного агросектору та пошук нових економічних моделей для громад. Учасники також спробували говорити і про більш інноваційні підходи до майбутнього розвитку регіону. Зокрема, звучали ідеї щодо того, що за умов зміни демографічної ситуації та можливого неповернення частини населення, Херсонщина могла б у перспективі розглядати створення енергетичного чи технологічного хабу. Це довгострокове бачення, яке потребує іншого рівня стейкхолдерів як людей і організацій, які побачать можливості регіону як нової Кремнієвої долини. Водночас під час обговорень стало зрозуміло, що громадам необхідно ширше дивитися на власні можливості. Через зміни клімату та руйнування Каховської ГЕС традиційна аграрна модель регіону неможлива, а туристичний напрям зможе розвиватися ще дуже не скоро.
Окремим важливим висновком стало те, що громади наразі ще не готові повною мірою до об’єднання зусиль для спільного залучення донорських ресурсів. Попри нову хвилю децентралізації, досі зберігається конкуренція за донорів, людей та ресурси навіть між сусідніми громадами. Це означає, що в подальшій роботі важливо враховувати специфіку кожної громади окремо. Якщо донори будуть готові підтримувати Херсонщину, то працювати доведеться з усіма окремо, або максимум 2 громади.
Програми економічної стійкості: від бачення до конкретного плану дій
Наступним напрямком роботи стало створення двох Програм економічної стійкості – для Високопільської та Великоолександрівської громад. Програми були розроблені експертом Ярославом Буряком, голова громадської організації “Агенція інвестицій та управління проектами” за методологією, яка дозволяє документ надалі використовувати й іншим громадам Херсонщини, як базовий. Такий запит був від Павла Ярмій, голови АРР ТОТГ, з розумінням, що не для всіх громад наразі доступні взагалі підтримка донорів і вся увага прикута до тих, які віддалені від фронту. Таким чином наразі Агенція надала можливість Програми економічної стійкості мати цільовим двом громадам та готова передати напрацювання зацікавленим головам або їх представникам.
Головна цінність Програм полягає у тому, що вони є наступним кроком після того, коли громада має затверджену стратегію розвитку. Далі розробляються програми і формуються бюджети на наступний рік під обрані пріоритети. Під статті Програми можна закладати власний бюджет або шукати зовнішні інвестиції чи партнерські ресурси. Це інструмент, який допомагає громаді визначити:
- які напрямки розвитку є найбільш перспективними;
- які заходи необхідно реалізовувати;
- які ресурси можуть бути залучені;
- який результат має бути отриманий.
Документи розроблені на період 2027–2030 років і враховують ключові напрями, необхідні для відновлення громад:
- розвиток підприємництва;
- залучення інвестицій;
- міжнародне партнерство;
- підтримку економічної активності населення;
- розвиток людського капіталу;
- впровадження сучасних технологій;
- підвищення енергетичної стійкості.
Важливо, що програми мають практичний формат. Вони містять не лише стратегічні цілі, а й конкретний перелік заходів із визначенням термінів реалізації, відповідальних виконавців, можливих джерел фінансування та очікуваних результатів. Це дозволяє використовувати їх не як формальний документ, а як основу для подальшої роботи громади.
Наприклад, програми передбачають заходи, пов’язані із залученням міжнародної підтримки, розвитком інвестиційної діяльності та створенням умов для реалізації стратегічних проєктів. Очікуваними результатами визначено залучення додаткових ресурсів, підтримку підприємницької діяльності та створення нових можливостей для економіки громади.
Особливим показником практичної цінності такої роботи стало те, що Високопільська громада вже прийняла розроблену Програму економічної стійкості та передбачить її реалізацію у бюджетному плануванні. Тобто документ пройшов шлях від експертської розробки до реального управлінського рішення громади.
Інвестиційні проєкти: коли можливість перетворюється на пропозицію
Одним із ключових результатів експертної роботи в рамках проєкту стало створення двох комплексних інвестиційних проєктів для підприємців Високопільської та Великоолександрівської громад, які підготувала експертка Наталія Гижко у межах роботи над створенням практичних інструментів для економічного відновлення територій. Пані Наталія експертка з питань місцевого економічного розвитку громад та попередня директор Агенції регіонального розвитку Вінницької області.
Розробка бізнес-проєктів стала логічним продовженням роботи над програмами економічної стійкості. Якщо програма визначає пріоритетні напрями розвитку економіки громади, то інвестиційний проєкт переводить ці напрями у практичну площину – формує конкретну пропозицію, яку можна презентувати потенційним партнерам, інвесторам та міжнародним програмам підтримки.
Під час підготовки інвестиційних пропозицій експерти враховували особливості кожної громади: наявні ресурси, економічний потенціал, потреби мешканців та можливості для створення нових напрямів діяльності.
Для підприємця з Великоолександрівської громади одним із опрацьованих напрямів стало створення виробництва альтернативного палива на основі використання місцевої аграрної сировини. Концепція проєкту базується на принципі ефективного використання ресурсів, які вже є на території громади, та створення доданої вартості безпосередньо на місцевому рівні.
Такий проєкт має потенціал одночасно підтримувати розвиток місцевого підприємництва, сприяти більш ефективному використанню аграрних ресурсів, створювати додаткові економічні можливості та відповідати сучасним викликам у сфері енергетичної стійкості.
Для Високопільської громади було розроблено інвестиційний проєкт розвитку локального виробництва хлібобулочних виробів на базі комунального підприємства громади. Ця ініціатива спрямована на посилення продовольчої спроможності території, підтримку місцевої економіки та створення умов для забезпечення мешканців продукцією місцевого виробництва.
Проєкт передбачає розвиток виробництва із врахуванням локального попиту та потреб громади, а також можливість створення додаткової економічної активності через використання наявної інфраструктури та ресурсів.
Важливість цих інвестиційних проєктів полягає не лише у самих запропонованих напрямах, а що реальні люди, які планують втілити проєкт. У сучасних необхідно мати якісно підготовлені пропозиції, які демонструють потенціал території, обґрунтовують економічну доцільність та показують можливий результат для громади. Саме таким інструментом стали розроблені в рамках проєкту інвестиційні проєкти.
Чотири документи як основа для майбутнього розвитку двох громад
Головний результат Проєкту, що дві громади отримали конкретні інструменти для наступного етапу розвитку.
Дві Програми економічної стійкості допомагають громадам бачити довгострокову перспективу, визначати пріоритети та планувати свої дії.
Два комплексні інвестиційні проєкти допомагають перетворити економічний потенціал на конкретні пропозиції, які можуть бути представлені партнерам.
Разом ці чотири документи створюють основу для більш якісного діалогу із державними програмами, міжнародними організаціями, інвесторами та бізнесом.
Для громад Херсонщини, які сьогодні проходять складний шлях відновлення, це особливо важливо. Адже майбутнє територій залежить не лише від обсягів допомоги, а й від здатності самих громад формувати бачення розвитку та готувати якісні рішення. Саме такі інструменти дозволяють перейти від питання «як подолати наслідки війни?» до питання «як створити умови для нового розвитку громади?».
Софія Заболотна,
фото авторки
