З начальницею Об’єднаного координаційного прес-центру сил оборони півдня України Наталією Гуменюк випало поспілкуватися у Вінниці. Зустріч речниці ОК «Південь» з журналістами головно стосувалася особливостей висвітлення наслідків ворожої агресії в умовах гібридної війни.

-Ми сьогодні, в 21-му сторіччі, намагаємося вести війну розумом. Ви бачите, її називають війна дронів, війна артилерії, війна далекобійної зброї, різні параметри є, але найголовніше – це має бути війна розуму. Розумний підхід до використання сил та засобів. Памятайте про те, що ми маємо справу з країною, в якій населення чисто математично у пять разів більше, ніж нашого. Навіть якщо всі ми станемо під штик, нас буде менше. Але ми в цих умовах навіть перемагаємо і маємо перемогти… Ми не спішимо сповіщати про перемоги. Повірте, в моїй роботі це найприємніше – говорити про те, що ми щось звільнили, нарешті просунулись, розбили вороже. Це приємно, але за кожним таким повідомленням стоїть неймовірно важка, довготривала робота. І не завжди навіть успішна… Ми не маємо хайпувати на тих перемогах, які можуть повернутися програшем, втратою, болем, – зазначила пані Гуменюк.

Запитання від NewDay ua, на які відповіла речниця Сил оборони Півдня:

Правобережжя Херсонщини та сам Херсон армія рф останнім часом криє КАБами. Чи можна говорити про те, що ворог змінює тактику?  

-Вони вишукують максимально ефективну тактику, яка призведе їх до тих результатів, які вони ставлять перед собою за мету. Вони змінюють тактику з акцентом на авіацію, оскільки мають в цьому перевагу. В них є керовані авіабомби, які вони можуть трансформувати, і вони їх використовують. Вони не мають засобів артилерії та таких, якими б могли крити правий берег і компенсують це дронами. Розуміючи, що ми відкидаємо дрони, збільшують дистанцію їх польотів. Ланценти, наприклад, раніше літали на 40 кілометрів, раз вони майже в два рази більше мають це робити. Це постійне вдосконалення. Вони не зупиняються, тому що санкції не діють настільки сильно, щоб абсолютно зупинити їхній військово-промисловий комплекс. Вони мають підтримку країн, які з ними в контакті – і Іран, і Бразилія їх підтримує, ті, хто постачає їм запчастини. Вони можуть виробляти нові дрони. Тому тактика, певно, бачите і по мішаних атаках, маневрування і ракетами, і дронами – це теж нова тактика. Вони вишукують способи обійти протиповітряну оборону. Вони розуміють, що нас будуть посилювати надавати допомогу по цій лінії. І тому вони вже наперед працюють. Є інформація, що вона збираються замінити двигуни у «шахедів, щоб вони були не такими гучними. Це може свідчити про те, що вони будуть продовжувати ці атаки, але розуміють, що ми орієнтуємось на звук і їм треба знайти альтернативу. Дальність дронів різна, в залежності від того, чим вони його нашпиговують. Тобто, якщо переважає вибухівка, менше візьме пального. Яку мету перед собою ставлять? Там, здається, щось було до 400-700 кілометрів, але на півдні дуже такі великі розриви в дальності, в залежності від того, звідки вони їх випускають, – відповіла Наталія Гуменюк.

-До Херсона постійно повертаються люди, зокрема, родини з дітьми, попри те, що там постійні обстріли. Що думають про це наші захисники, чи не зарано?  

-Військові однозначно рекомендують евакуюватися. Тому що це небезпечно, це може мати розвиток подій і забезпечити таку безпеку, яку ми б хотіли, ми зараз не можемо. Це об’єктивно. Тому що протидіяти тими засобами протиповітряної оборони, які ми маємо, КАБАм, наприклад, це означає витратити ресурс і потім не мати змогу збивати ракети, літаки, гелікоптери. В принципі, ворог нас на це і провокує, щоб ми витратили свій ресурс зенітно-ракетний і не могли протидіяти більш суворій загрозі. По статусу ми ще не можемо оголосити примусову евакуацію. Це особливості законодавства. Тут більше треба звертатися до свідомості громадян. І дійсно ті, хто приїжджають, мають робити висновки, що війна – це загроза для всіх і вона однакова. Ворог дійсно не обирає. Вони використовують тактику випаленої землі, вкривають і бомбами, і артилерією без розбору. На емоційному рівні дуже важко спостерігати, коли гинуть цивільні і діти, зокрема?, – сказала речниця Сил оборони Півдня.

-Час від часу в соцмережах з’являється відео із встановленням українських прапорів на  островах під Херсоном. Пишуть, що ця територія визволена, але потім виявляється, що це не так. Тож у якому статусі територія, під чиїм контролем вона перебуває?

– Лінія фронту, як собі її уявляєте, якої вона ширини – такої, такої, кілометрової? Лінія фронту – це, безумовно, якийсь простір. І от острови зараз лінія фронту. І треба розуміти що там відбувається перекочування сил: сьогодні так, завтра так. Десь вогнем підтримали, десь щось впустили, десь не стали ризикувати. Кожен з вас, напевне має близьких людей, які мають стосунок до бойових підрозділів. І уявіть собі оту близьку людину, яка знаходиться отак, на лінії фронту, і командир змушений приймати рішення конкретно зараз, залишати їх там, під вогнем, під шквалом, під можливою атакою, чи забрати, а потім ще раз застосувати якусь операцію. І це вирішує командир, тільки він знає, чий зараз цей острів.  Тому проголошувати це у відкритому етері можна тільки тоді, коли командир знає, що цей острів його вже давно і попереду багато його хлопців. Тому важливо мати терпіння, – зазначила Гуменюк.

Жителі Херсонщини, які буквально недавно виїхали з окупованого лівобережжя, просили кореспондента NewDay ua передати вітання Наталії Гуменюк. Зокрема, те, що, перебуваючи в інформаційному вакуумі, на окупованій території чекають на виступи речниці ОК «Південь», як і на визволення населених пунктів.

-Це надзвичайно вразливо для мене. Тому що дійсно пропускаю через себе, маю високу емпатію до цих людей, надзвичайну повагу і захват від їхньої мужності. Такий довго тривалий час в окупації. Я пам’ятаю нашу зустріч з херсонцями 11 листопада, коли звільнили Херсон, це було надзвичайно. І я свято вірю, що в Олешках ми будемо обійматися так само гаряче, обов’язково. І кожного, кого ми втратили, ми ніколи не забудемо. Але заради того, що вони поклали життя, ми будемо жити далі. Піднімемо країну і піднімемо лівий берег, визволимо його і обов’язково він буде квітучим, родючим і людяним. Я вірю в це, – така була відповідь.

Спілкувалася Марина САВЧЕНКО.