Призначення «шефів» для окупованих громад Херсонщини росіянам виявилось мало – тепер вони «здружують» між собою школи. Для чого школам лівобережжя області «побратими» на росії? Хтозна. Може, щоб відчували «велич» держави-агресора.
Окупаційній школі у Новоолександрівці Генічеського району (село окупанти «прописали» у Нижньосірогозькому «муніципальному окрузі»), наприклад, «побратима» знайшли аж у Сибіру. Зі школи селища Підгірний, що входить до складу ЗАТУ Залізногірськ Красноярського краю, у Новоолександрівку вже присилали новорічні подарунки. ЗАТУ – це закрите адміністративно-територіальне утворення, у межах якого, як пояснює «Вікіпедія», «розміщені промислові підприємства з розробки, виготовлення, зберігання і утилізації зброї масового знищення, переробці радіоактивних та інших матеріалів, військові та інші об’єкти, для яких встановлено особливий режим безпечного функціонування і охорони державної таємниці, який включає спеціальні умови проживання громадян». Тож іграшки, пластилін та настільні ігри, які прислали з Підгірного, мабуть, не зайве було б виміряти дозиметром.
Іншій окупаційній школі, що у Тавричанці Каховського району, «побратима» окупанти знайшли у російському Смоленську. З тамтешньою середньою школою № 31 вже підписано угоду про співпрацю. Директор Смоленської СШ № 31 лідія міщенко не лише вчить дітей історії і суспільствознавству і є заслуженим вчителем рф, а й активно підтримує «єдину росію», брала участь у місцевих виборах, проводить у школі партійні суботники, а тепер ще й вирішила вислужитись, визнавши окупацію Херсонської області.
Борис ВИНОГРАДОВ.
