«Що можна сказати за Кринки? – запитує сам себе окупаційний телеграм-канал «Борода». І починає брехати. – Наші домінують у штурмах, відмінно ведуть бої на землі. ЗСУ бояться висунути голову, стирчать по укриттях, ведуть хаотичний вогонь, запитуючи допомоги у арти і FPV».

Лише чомусь втрати в окупантів від того «хаотичного» вогню великі. Такі, що інші пропагандисти змушені визнавати. «Треба щось робити, щоб зменшити втрати», – пише окупаційний телеграм-канал «Позывной Osetin». А окупаційний губернатор Севастополя міхаіл развозжаєв і далі змушений називати «героїв сво», яких наші славні ЗСУ відправили у пекло саме на Херсонщині, за іменами.

Так, минулого тижня, повідомив у Телеграм фейковий губернатор, у місті поховали максима чимоніна. Веселий окупант з фото народився у Московській області, у 1986 році переїхав у Севастополь, де закінчив школу № 14. Далі «був призваний на військову службу, після чого деякий час продовжував служити за контрактом, у т. ч. у складі військового контингенту в одній з закордонних країн». Однак того, що там вижив, «підготовленому воїну, грамотному спеціалісту, прекрасному товаришу», який встиг послужити ще й у «Беркуті», здалось мало. І у вересні 2022 року він записався на «сво». Свою голову (хоч і у краповому береті, але дурну) поклав на лівобережжі Херсонщини.

Ще одного окупанта, якого зарили у Севастополі, звали русланом вермієм. У 1997 році він закінчив там школу, потім – індустріальний коледж. Працював механіком, але у тому ж вересні 2022 року єфрейтор пішов воювати. Загинув, за словами развозжаєва, на бойовому посту біля Кардашинки. Богдан СТРАЖАК.