Олександр загинув під Бахмутом. Але спогади про окупацію зафіксовані і живуть далі, об’єднуючи однодумців. ”’Я , Фокс і окупація” – п’ята книжка Меньшова.
“Я не знала Олександра близько, але зустрічалась під час окупації і навіть отримала в подарунок його книжку з автографом ”Репринти незакінчених чернеток”. В окупації я отримувала різні подарунки: хліб, на восьме березня мені подарували качан капусти і буряк, дарували домашню консервацію і все це були на той час дуже доречні, дорогі речі, я б навіть сказала скарби. Тому Сашин подарунок, книгу, я теж дуже оцінила, це – скарб”, – пише Людмила Волошина, яка побувала на презентації книжки.
Олександр любив життя, сім’ю, рідне місто. Сам обрав собі позивний – “Таврік”. Будував плани на майбутнє. Ніколи не давав ніяких настанов сім’ї на той випадок, якщо… Але за декілька днів до загибелі він подзвонив дружині і сказав: ”Ми є і ми будемо. Запам’ятай це.” Мабуть, відчував…
Олександр Меньшов залишається з нами в своїх дітях, у своїх книжках. Херсонський Український культурний центр, який створюють активісти, носитиме ім’я Олександра Меньшова. Згоду на це дала його родина. Останню книжку Олександра подарували херсонським бібліотекам.