Українські діти святкували Івана Купала у далекій Естонії в рідних традиціях

Що значить бути українцем?! Це не лише відповідний запис у паспорті. Це не просто народитися чи жити в Україні. Це насамперед відчувати себе українцем на рівні свідомого і підсвідомого, це свято зберігати в серці все те, що споконвіку плекали твої пращури, які жили серед Карпатських гір, на Поліссі, у таврійських степах…
Наприкінці червня – на початку липня в Європі завжди проходить стародавнє народне свято. Попри схожі традиції, його у всіх називають по-різному: у поляків – Соботки, у литовців – День Сонця, у латишів – День Яніса та Ліго, в естонців – День Яана, в іспанців – Сан-Хуан, у сербів – святого Йована Ігрителя. А в українців, як відомо, це давнє дохристиянське свято має назву Івана Купала.

Українські діти, які знайшли прихисток від російської війни в далекій північній Естонії, цими вихідними доторкнулися до давніх традицій свого народу і зустріли Купала на березі мальовничого озера у самому серці Естонії, в повіті Ярвамаа.

Близько 40 років тому у тутешньому селищі Ойзу компактно оселилися українці, які приїхали з Закарпаття. В Естонії вони заснували громадську організацію «Смерічка», яку очолює українка Ганна Лоовілі. Організація займається культурно-просвітницькою діяльністю в діаспорі. А відколи до балтійської країни почали прибувати українці, яких спіткала війна, тепер саме для них «Смерічка» у співпраці з Українським земляцтвом Естонії організовує чимало теплих культурних заходів, що дають змогу відчувати зв’язок з Україною на далекій чужій землі.

Ось і цього разу щойно діти вийшли з автобуса на березі озера, вони вмить занурилися в справжню купальську атмосферу. Їх запросили прикрасити барвистими стрічками Марену. Дівчата мали змогу плести віночки з польових квітів. Біля узбережжя усіх бажаючих чекав справжній пліт, і можна було не просто покататися на озері, а й власноруч повеслувати.

Жінки з громадської організації «Смерічка» та однойменного вокального гурту підготували концертну програму з традиційними українськими піснями. Ну а маленькі та юні гості теж недовго були в ролі глядачів. Вони радо долучилися до концерту: співали пісні, розповідали вірші про Україну.

Хореографічний колектив з міста Кейла під керівництвом Оксани Котурної презентував зворушливу танцювальну постановку на пісню Юлії Рознен «Лелеки». Апофеозом свята стало стрибання через купальське вогнище, і це було окреме дійство, в якому залюбки взяли участь і діти, й дорослі.

Ну а щоб швидко відновити сили, з насолодою витрачені на свіжому повітрі, господині зі «Смерічки» запросили усіх гостей до святкового столу пригоститися українськими варениками та багатьма іншими національними стравами.
Голова Конгресу українців Естонії Віра Коник, яка організувала поїздку українських дітей та матусь на свято Івана Купала, щиро подякувала громадській організації «Смерічка» та особисто Анні Лоовілі за те, що вони щороку організовують таке чудове свято і передають рідні традиції підростаючому поколінню в цей важкий час, коли українські діти через війну відірвані від рідної землі.

Не забувати, хто ми і звідки ми, бути з Україною всім серцем попри вимушену розлуку – це так важливо для всіх нас, хто любить свою Батьківщину і бажає зберегти свою націю.