Незбагненне варварство східних сусідів більше розкриває очі собі на колишнє відношення до них, ніж додає чогось нового до їх багатовічної незмінної природи. Вони цілеспрямовано спалили спочатку одну цінну культурну пам’ятку, а через два тижні іншу.
«Горіти вам, кацапня, в Аду!!!» – написала Ніна Кнутас – нащадок шведських засновників Зміївки, коли виставила світлини спаленої будівлі.
Кірха була справжнім громадським і культурним центром, затишною домівкою для всіх зміївців, незалежно від їх віросповідання чи національності. Зміївка це не тільки уособлення маленької Європи в центрі Херсонщини, але й концентрована історія України останніх двох тисяч років. Це місце, яке тричі пов’язало історію України з історією Швеції у геть різні історичні епохи. Й вперше це відбулося у III ст. Це місце, де у 1782 р. оселилися дагські шведи й примудрилися зберегти свої культурні традиції; місце, де на початку XIX ст. оселилися данцігські німці, й так само донесли до наших днів свою унікальність, якої мабуть й на їх рідній Балтиці вже немає. Це місце, куди у 1951 р. радянська влада переселила бойків з обмінних між Польщею та СРСР територій. Й вони також бережливо плекали нінащо не схожу у степах власну унікальну культуру. Це село було на диво квітучим серед проблемних навколишніх степових сіл. Тут були завжди раді гостям, й гостей була величезна кількість, навіть король та королева Швеції.
Біля шведської кірхи, яка була також й православною церквою, у 2010 р. був встановлений пам’ятник борцям за волю України у вигляді сонячного годинника. Коли вранці сонце підіймалося, тінь падала на дату 1648 рік – початок визвольної боротьби, далі – 1918 рік – проголошення незалежності України, 1919 рік – злука Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки, 1941 рік – відновлення Української державності в умовах фашистської окупації України, 1991 рік – проголошення Верховною Радою незалежності Української держави. І вже надвечір тінь падала на напис: «Майбутнє залежить від нас». Цей вечір триває досі. Пам’ятник знищено під час окупації села 29 липня 2022 р., але кожен змієвець добре пам’ятає його послання й добре знає, яким має бути ранок.
ШВЕДСЬКА КІРХА ІОАННА
Вперше ще у 1782 році в Колонії Шведській, як тоді називалася Вербівка (частина нинішньої Зміївки), з’явилася дерев’яна хрестова у плані кірха. У 1885 р. її замінили значно більшою кам’яною будівлею. За радянських часів дзвіницю знищили й перетворили на колгоспний склад. 1988 року колишню лютеранську кірху відбудували за допомогою пасторів зі Швеції та силами православної громади села, що збудувала купол власним коштом. Тобто, кірха стала й Михайлівською церквою одночасно. І от, 2 липня 2024 р. російські окупаційні війська знищили її ударами трьох дронів. Обстрілами раніше вже були пошкоджені вікна, покрівля та дзвіниця.
НІМЕЦЬКА КІРХА ПЕТРА ТА ПАВЛА
У 1887 р. в Михайлівці (Мюльгаузендорф, частина нинішньої Зміївки) було освячено німецьку кірху Петра та Павла. За радянських часів її спіткала та сама доля, що й шведську. Німецьке та шведське населення було репресоване. У 1992 році за проектом наших херсонських архітекторів Михайло Вустянського та Анатолія Чуланова було реконструйовано німецьку кірху. Німецькі майстри виконали відкриту дерев’яну конструкцію піддашшя в інтер’єрі, яка розширила простір та з великим смаком підкреслила білокам’яну апсиду. Протягом 2023 р. Зміївка обстрілювалася, й кірха також зазнавала пошкоджень.
Але справу завершила атака дронами 16 червня 2024 р. Цього дня Ніна Кнутас й повідомила, що «згоріла німецька євангелічно-лютеранська кірха святого Петра і Павла»…
Сергій Дяченко, історик, краєзнавець