Навіть окупаційному губернатору Володимиру Сальдо, який опублікував у себе на каналі чиїсь осінні фото окупованого Генічеська, не вдалось приховати відсутність людей на вулицях. І це у місті, яке окупанти називають адміністративним центром області!
Які зміни (не лише сезонні) стались у красивому (попри те, що окупанти намагаються зробити його некрасивим) приморському місті, давайте поглянемо через фото, яке його жителі, а також непрохані гості опублікували у соцмережах.
У парку культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка, де окупанти прорідили деревну рослинність для свого «многофункционального центра» та літньої сцени для пропагандистських концертів, з каштанів і ясенів, які залишились, облітає листя. Під ясним жовтневим небом красиво виглядає капличка, яку там побудували ще до окупації.
Трохи незвично виглядають «Руки дружби» – скульптура, яка у радянський час стояла у центрі, а потім була демонтована і майже перед самою окупацією встановлена у парку. А от пам’ятник Кобзарю, іменем якого названо парк, серед дерев стоїть цілком доречно. Хіба що трішки сумнішим виглядає. Може, через те, що біля підніжжя не лежать квіти, які раніше на різні свята покладали настільки часто, що вони не встигали в’янути.
На вулиці Центральній квіти є. Живі. Там квітнуть хризантеми і троянди. Але генічани там ходять рідко. Чи дивляться на ці квіти колаборанти, які люблять збиратись поряд у ресторані «Веранда», невідомо.
Безлюдно і на генічеських пляжах. Наприклад на Кам’яному біля районної лікарні, де раніше цієї пори прогулювались бабусі, аби подихати цілющим морським повітрям, і собаки, яких на повідках вигулювали їх власники, тепер блакитними морем і небом любуватись майже нікому.
А на перехресті вулиці Гоголя і проспекту Миру з’явилось голубе страхіття у вигляді пам’ятника. На спині потвори написано, що воно є Джином з диснеївського мультфільму «Аладін», але «джин» чомусь більше схожий на нетверезого Сальдо. До речі, деякі місцеві колаборанти, які на догоду господарям виступають за «духовні скрєпи» і «православні цінності», вже побачили у потворі «образу почуттів віруючих». Мовляв, те, що в інших культурах називається «джинами», і православ’ї зветься «чортами». А пам’ятника чортові у середмісті бути не може, запевняють. Хоча подивимось, що вони зможуть з ним зробити, коли на спині замість «Джин» дійсно напишуть «Сальдо».
Тим часом окупанти пишуть на стовпах. Наразі там найчастіше зустрічаються клаптики паперу зі словами «Познайомлюсь з жінкою».
Якийсь Рома запевняє, що шукає дружину. Знає, мабуть, що українки найкрасивіші, але у Генічеську їх на вулиці просто так не зустрінеш.
Борис ВИНОГРАДОВ.