На порозі 2025-го року, коли ми підбиваємо підсумки ще одного року незламності та боротьби, Національна спілка журналістів України звертається до кожного з вас із словами глибокої поваги та вдячності.
Цей рік став для нас часом випробувань і водночас – неймовірної єдності та професійної солідарності. Ваше правдиве слово, ваша щоденна праця у інформаційному просторі стали потужною зброєю проти російської пропаганди та дезінформації. Кожен з вас, попри всі виклики та небезпеки, невтомно доводить: українська журналістика – це професія незламних духом людей із благородною Місією.
Особливо хочемо відзначити наших колег, які працюють на фронті, у прифронтових регіонах та на деокупованих територіях. Ваша робота в умовах постійних обстрілів та загроз – це справжній подвиг. Ваші репортажі та статті не просто інформують – вони рятують життя, підтримують бойовий дух та єдність нашого народу.
Цього року ми продовжили активну діяльність нашої мережі Центрів журналістської солідарності, які стали справжніми осередками підтримки та взаємодопомоги для медійників. Завдяки міжнародній підтримці та нашим спільним зусиллям десятки місцевих прифронтових видань продовжили свою роботу, несучи українське слово там, де воно найбільш потрібне.
Ми не забуваємо про наших захисників. Спільними зусиллями журналістської спільноти ми продовжуємо підтримувати ЗСУ, забезпечуючи прес-офіцерів технічним обладнанням та автомобілями. Бо саме завдяки героїзму Захисників та Захисниць ми можемо виконувати свою професійну місію.
У новому році бажаю кожному з вас незламної віри в перемогу, міцного здоров’я та родинного затишку. Нехай ваші матеріали продовжують змінювати світ на краще, а професійна майстерність сягає нових вершин.
Нехай 2025-й стане роком такої очікуваної Перемоги! Світло неодмінно переможе темряву, а добро – зло. Разом ми напишемо нові сторінки в історії вільної України. Журналісти важливі!
Вічна пам’ять загиблим колегам і всім українським героям!
Слава Збройним Силам України!
Слава Україні!
З глибокою повагою,
Сергій Томіленко,
голова Національної спілки журналістів України
P.S. Особливо зворушливим символом нашої віри в перемогу є святкові листівки, створені талановитими дітьми з журналістських родин: 8-річною Наталією Груздєвою, донькою редакторки-переселенки з Волновахи Лідії Тараш; 9-річним Євгеном Поп’юком з з багатодітної журналістської сім’ї із села Голови Верховинського району Івано-Франківської області; та 7-річною Євою Величко, чия мама-редакторка була змушена покинути рідну Кремінну на Луганщині. Їхня творчість – це промінь світла і надії у нашому спільному прагненні миру.