«У Херсонській області з діючих бібліотек прибрана вся екстремістська література, – повідомило окупаційне «Херсонское агентство новостей». – Роботу з вилучення заборонених книг ініціювало Міністерство культури Херсонської області разом з муніципальними адміністраціями».
«Робота з виявлення екстремістської літератури абсолютно закінчена у працюючих бібліотеках, – уточнив окупаційний міністр культури Артем Лагойський. – Тобто у тих, які відкриті і куди є доступ у людей, екстремістської літератури нема і бути не може. По мірі того, як бібліотеки відкриваються, перше завдання, яке ставиться перед завідуючими, – зразу пропрацювати питання виявлення екстремістської літератури».
«На лівобережжі Дніпра поки залишаються закритими близько половини бібліотек від загальної кількості», – додала окупаційна «Комсомольская правда». Але чи є у них «екстремістська література»? Говорячи словами зрадника Лагойського, «нема і бути не може». Справа у тім, що так званий федеральний список екстремістських матеріалів на основі судових рішень створило і постійно доповнює Міністерство юстиції РФ. До нього, наприклад, входять твори Гітлера, Муссоліні, їхніх соратників, література певних релігійних організацій. Такі книги в українських бібліотеках навряд чи були, а от художня і наукова література українською мовою на полицях лежала. Саме її російські окупанти і визначили «екстремістською», вилучивши і знищивши. Натомість завезли книги справжніх фашистів, але не німецьких чи італійських, а своїх – російських. Наприклад, Захара Прілєпіна.
На закупівлю книг про «русскій мір» і «сво» окупована Херсонщина, за даними того ж Лагойського, отримала у 2024 році аж 50 мільйонів рублів! А ще частину літератури безкоштовно передавали російські «волонтери» і самі автори. Навіть місцеві. Головною вимогою було, аби вони лишень не були написані українською. В окупаційну Новокаховську бібліотеку № 2, наприклад, напередодні Нового року «міський поет і письменник А.Н. Горемикін щедро подарував свій збірник віршів». Окупаційна адміністрація також додала: «Його творчість знаходить відгук у серцях багатьох любителів поезії, і тепер жителі нашого округу зможуть насолоджуватись його творами і отримувати насолоду від глибоких слів і образів».
Ось кілька рядків з «віршів» Горемикіна:
«Дома видят вокруг заросшие поля
Редко где заводы и фабрики гудут
Здесь сейчас сижу и рассуждаю я,
А они ежедневно на Запад едут».
Погодьтесь, що отримувати від такого «насолоду» може хіба що садист!
Богдан СТРАЖАК.