У перехопленій українськими спецслужбами телефонній розмові, яку цитує «Інформаційний спротив», окупант Віталій, що перебуває на території Херсонщини, жаліється дружині на погане здоров’я і проситься додому. Зокрема, рашист просить дружину написати в прокуратуру чи штаб північного флоту або з’їздити до Мурманська, щоб зібрати документи для інвалідності. У вояка, буцімто, артрит 3 ступеню. Однак проста російська жінка допомогти «коханому» відмовляється зі словами: «Я не отправляла тебя на войну в Украину». А також радить звернутись до командування. Віталій відповідає, що вже це робив, але йому відповіли, що для запитів «бумага кончилась». Окупант впадає у відчай: «Умер – списали, убили – списали, заболел – пофиг».
Що додати? Це і є той низький морально-психологічний стан особового складу російських окупантів, про який періодично доповідає речник Генерального штабу ЗСУ Олександр Штупун. І підняти цей слабкий дух не можуть ні брехлива телепропаганда, ні подарунки з московії. Стосовно останніх, днями на Херсонщину прибули солодощі, теплі речі, засоби особистої гігієни і дитячі малюнки з російської столиці. Про це повідомило «министерство молодежной политики и спорта Херсонской области».
Чи допоможе це все рашистам веселіше зустріти смерть? А зустрічати ж доведеться. Помирають вони кожного дня. Так, вчора, 12 січня, наприклад, як повідомив телеграм-канал «Варта Генічеського району», у селі Агаймани Іванівської ОТГ ЗСУ ліквідували зо три сотні рашистів, купу техніки і боєкомплекту. Чекаємо на офіційне підтвердження.
Борис ВИНОГРАДОВ.