Родина ліквідованого пособника окупантів Сергія Кабанова з окупованого Рівного, що у Генічеському районі, отримала за нього невеликий причеп дров. І дійсно – не всім же «лади» давати. А ще труп колаборанта кілька місяців пролежав під небом Донеччини… Історію зрадника розповіла у своєму телеграм-каналі окупаційна адміністрація Генічеського «муніципального округу».
У селі про смерть 35-річного Кабанова дізнались 8 січня. Хоча, написали, «він загинув, виконуючи бойове завдання на території Донецької Народної Республіки 23 жовтня 2024 року». Проте труп окупанти з поля бою забирати не поспішали. Вони навіть живих не шкодують, а мертві їм взагалі не потрібні. Хоча у окупаційної адміністрації інше пояснення: «Але через інтенсивність бойових дій у ході проведення спеціальної військової операції тіло товариша по службі забрати бійцям вдалось лише через деякий час».
Про те, що змусило жителя Херсонщини йти воювати за окупантів, можна лише здогадуватись. Хоча «адміністрація» недвозначно натякає: дружина і четверо дітей. Мабуть, хотів підзаробити, або просто втік від сім’ї.
«Наш територіальний відділ надає постійну допомогу і підтримку родині загиблого, – розповіла пропагандистам окупаційна начальниця Рівного Лариса Зембатова. – Ось, наприклад, лише протягом цього опалювального сезону вже вдруге разом з місцевими працівниками комунальної служби привозимо дрова для пічного опалення». Хоча на фото бачимо лише один причеп, та і той маленький. Що тут скажеш – не дуже вигідний обмін.
Набагато вигідніше влаштувалась у житті мешканка Петрівки того ж «муніципального округу» Лідія Павлова. По-перше у свої 35 років жінка нарешті стала студенткою. Щоправда, де згодиться фейковий диплом фейкового Херсонського технічного університету, який базується в окупованому Генічеську, вона і сама, мабуть, не знає. Але оскільки туди для виду беруть всіх підряд та ще і без екзаменів, мешканка Петрівки також вирішила отримати «вищу освіту» товарознавця. А по-друге, жінка вдало вийшла заміж – за 44-річного окупанта Артема Павлова з Санкт-Петербурга, який після поранення залишився живий, та ще й отримує за це гроші.
Про пару розповіла окупаційна «Комсомольская правда».
Павлов розповів пропагандистом, що більшість життя працював водієм. Щоправда, не зовсім звичайним. Він то українофобку Валентину Матвієнко у Санкт-Петербурзі возив, то пропагандистів у Чечню під час другої війни. А у 2023 році окупанта понесло на Луганщину. Розповів, що водив там МТЛБ, а потім несподівано записався у штурмовики, збивав з ПЗРК українські дрони. Та якось дрон збив його. Майже півроку Сич (позивний Павлова) валявся по шпиталях, аж поки йому за оголошенням зателефонувала його «любов». «Полюбила» вона його після того, коли пожалілась, що не має грошей навіть на іграшку для шестирічної доньки, а окупант відразу перекинув їй на карту велику суму. Тепер, розповіла, живуть у Петрівці душа в душу. Оскільки Павлов після поранення у голову погано тримає ручку і плутає літери, допомагає йому розписуватись у документах. То ж, може, скоро таким чином і власницею нерухомості у Санкт-Петербурзі стане. Або ще чогось.
Борис ВИНОГРАДОВ.