27 травня 1978 року в Херсоні гостинно відчинив свої двері художній музей. Розташований у будівлі колишньої Міської Думи, він став справжнім осередком мистецтва та культурної спадщини регіону. Проте його історія сягає значно глибше та почалася понад століття тому. І ми коротко нагадаємо про те, що відбувалося до початку «офіційної історії» Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка.
У 1890 році за ініціативи археолога та громадського діяча Віктора Гошкевича в Херсоні відкрили «Археологічний Музей при Губернському Статистичному Комітеті». Особливе місце в ньому займав відділ церковної старовини, серед експонатів якого були 10 українських ікон на полотні. Також музейна колекція весь час поповнювалася творами живопису та гравюрами. У 1907 році він був переданий до Міської Управи під назвою «Херсонський міський музей старожитностей та витончених мистецтв».
На початку століття в місті гостро відчувалася потреба у створенні окремого музею образотворчих мистецтв. Цьому сприяли художні виставки, активна діяльність місцевого товариства любителів мистецтв та поширення приватного колекціонування. З’явилися ентузіасти, завдяки яким і виник новий музей.
Ініціатором створення музею був Микола Гедройць (1853-1933) — художник, відомий меценат, громадський діяч із давнього роду литовсько-польських князів Гедройців (Гедройтських). Він був людиною мистецтва — закінчив Санкт-петербурзьку академію мистецтв, колекціонував картини і скульптури, мав міцні зв’язки як у мистецькому світі, так і з Імператорським Домом у Петербурзі, фінансово та морально підтримував талановитих митців. У колі його друзів були художники Ілля Ріпин, Микола Самокиш, Марк Антокольський, Архіп Куїнджі, Костянтин Трутовський, історик Дмитро Яворницький та багато інших.
Микола Антонович з ентузіазмом втілював у життя ідею свого близького друга Василя Верещагіна про можливість створення мистецьких музеїв у провінції за рахунок переповнених фондів столичних музеїв. Саме Гедройць ініціював створення художніх музеїв у Херсоні, Миколаєві, Маріуполі, Катеринославі (нині Дніпро), музею-заповідника Іллі Ріпина в Чугуєві. Також він запропонував проект організації у провінції пересувних художньо-просвітницьких виставок.
У травні 1911 року Микола Гедройць звернувся до міського голови Миколи Блажкова з пропозицією заснувати в Херсоні музей витончених мистецтв. Міська Дума дозволила прийняти на рахунок міста витрати, які будуть потрібні для пакування та пересилання до Херсона творів мистецтва. Також вона уповноважила Міську Управу видати князю Гедройцеві доручення на на клопотання перед різними особами та установами у Санкт-Петербурзі щодо справ Херсонського музею образотворчих мистецтв.
У квітні 1912 року Гедройць доставив до Херсона першу партію експонатів: 19 творів живопису та скульптури, а також спеціальну бібліотеку.
У травні 1912 року Музей витончених мистецтв відкрили в приміщенні педагогічного музею (нині проспект Незалежності, 16). Його відвідували не лише інтелігенція, а й учні, робітники та прості городяни, що свідчило про великий інтерес до мистецтва.
За радянських часів історія музею була сповнена змін та викликів. У 1923 році Музей витончених мистецтв втратив свій статус і став художнім відділом Херсонського історико-археологічного або єдиного Херсонського міського музею. До початку Другої світової війни експозиція художнього відділу була улюбленим місцем дозвілля херсонців.
Під час нацистської окупації більшість музейних цінностей було вивезено до Німеччини та Румунії, а значна частина музейної документації знищена. У 1944 році директор міського музею Ісаков повідомив, що Херсонський художній музей «слід вважати неіснуючим».
У післявоєнний період почали шукати втрачені цінності, і у 1948 році було знайдено та передано до музею 70 творів мистецтва, переважно графічних аркушів.
Проте знову створити художній відділ при музеї вдалося лише у червні 1966 року — його відкрили в будівлі на розі площі Свободи та проспекту Ушакова (нині проспекту Незалежності).
У другій половині 70-х років міська влада підняла питання про необхідність відкриття окремого художнього музею в Херсоні. Приводом для цього стало передання у 1977 році за заповітом у дар місту приватної колекції Марії Корніловської.
Музей став одним із найважливіших культурних центрів півдня України, зібравши колекцію з понад 14 тисяч творів мистецтва, поповнюючи її з усіх куточків світу. Протягом років він розвивався, проводив виставки, концерти, конференції, творчі й наукові зустрічі з українськими і іноземними митцями, приймав державні іноземні делегації… Однак у 2022 році, під час російської окупації Херсона, музей зазнав масштабного пограбування — окупанти викрали більше 10 тисяч цінних експонатів.
Ми віримо, що прийде час, і Херсонський художній музей знову постане у всій своїй красі, а його зали наповняться відвідувачами, які зможуть насолодитися величчю мистецтва. А поки що, згадуємо його історію, шануємо тих, хто стояв біля його витоків, і невтомно працюємо над тим, щоб українська культура перемогла темряву.
З Днем народження, Херсонський художній музею! Ти є і будеш!
З офіційної сторінки Херсонського обласного художнього музею ім. О. О. Шовкуненка