Третьої суботи вересня традиційно свої дні міст святкують Херсон та Генічеськ. Обласний центр наразі під щільними російськими обстрілами і тут не до святкувань, Генічеськ – вже понад три роки в окупації. Херсонців, як і генічан, війна розкидала по світу, по різних куточках України. Чимало наших земляків знайшли прихисток на Вінниччині. Саме для них і організували свято з нагоди Дня Херсона і Дня Генічеська. «Херсон у кожному з нас» – як все було, бачила кореспондентка «Нового дня».
Ось – комунальники встановлюють синьо-жовтий прапор на даху високої будівлі у перші дні після визволення Херсона, ось – затоплений через підрив окупантами Каховської ГЕС спальний мікрорайон міста, а ось – автівки у центрі, що спалахнули через «приліт»… Ці кадри зроблено фотокореспондентом Олександром Корняковим, який живе і працює у незламному Херсоні.


Поряд зі світлинами, на маскувальній сітці, – малюнки, присвячені Генічеську. Їх спеціально до свята підготували й надіслали діти з Новоолексіївського ліцею №1 Генічеської міської ради. Виставка світлин «Херсон стоїть» та виставка малюнків «Генічеськ — місто, що живе у серцях» стали важливою частиною заходу для переселенців з Херсонщини у Вінниці.

247-му річницю Херсона та 241-шу річницю Генічеська відзначали у молодіжному центрі «Квадрат». Ініціатором та організаторам заходу виступив Гуманітарний хаб Херсонської області у Вінниці «Вільні разом», за яким наразі закріплено Генічеську міську військову адміністрацію та Ювілейну сільську військову адміністрацію. Захід підтримала обласна влада Херсонщини та Вінниччини. Свято для земляків готували так, щоб із душею, херсонським та генічеським колоритом, які і далеко від рідної домівки мають відчути земляки. Продумали все до дрібниць, навіть смаколики, які чекали на гостей перед святом, натякали на те, що всіх вітає хлібний, кавуновий край.

-Третя субота – це День міста Генічеська, так само як і Херсона. І розривати ми не можемо, адже все робимо тільки разом. Взагалі один із важливих моментів таких заходів – обʼєднання людей (переселенців, а я називаю їх – мандрівниками. Вони трохи помандрують, а потім повернуться по домівках). І багато програм, які ми робимо, для тих же дітей, це для єднання наших людей. Дійсно, вийшло чудове свято і долучилися до його організації багато людей – Вінницька обласна державна адміністрація, Вінницька міська рада, Херсонська ОВА і Херсонська МВА. Всі включилися, генерували ідеї, які й були реалізовані. Я думаю люди відчують тепло, і щирість цього заходу, – розповів начальник Генічеської МВА Євген Родіонов.

На початку заходу – хвилина мовчання. Вшанували пам’ять тих, хто зберіг Україну ціною власного життя і зараз її оберігає, – вже у строю небесного війська.


Щоб привітати переселенців, до Вінниці прибула херсонська делегація: заступник начальника Херсонської ОВА Володимир Клюцевський, начальник Чорнобаївської СВА Ігор Дудар і група артистів Чорнобаївського будинку культури. Також на святі були присутні заступники міського голови Вінниці Андрій Шпортун та Андрій Філімонов, представники Гайсинської міської ради та Мурованокуриловецької громад Вінницької області. Наразі у Вінницькій області мешкають 12 000 переселенців з Херсонщини.

-Знаєте, ми спілкувалися з земляками тут, щойно перед заходом. Багато людей скаржаться: ну за що нам випала така доля? Зі своєї філософії скажу: таке життя, нам дав його Господь. І саме від цього ми стаємо сильнішими, витривалішими. Змінилися цінності і вони зараз дійсно справжні. Ми цінуємо життя, ми цінуємо підтримку, ми цінуємо один одного і ту єдність, яка сьогодні у нас є. І я надіюсь, що ця єдність приведе нас до перемоги, до справедливого миру, – звернувся до земляків начальник Чорнобаївської СВА Ігор Дудар.


Голова Мурованокуриловецької селищної ради Галина Цибульська виходить на сцену з подарунком. У її руках – величезний дідух. Говорить, довго думала, чим привітати Херсонщину. І оскільки цей регіон завжди був житницею України, де живуть хлібороби, привезла пшеничного дідуха – як символ відродження аграрної слави Херсонщини. Пані Галина розповіла, що їхня громада прийняла переселенців із нашої області у перші ж дні повномасштабного вторгнення. Багато наших земляків мешкають тут і понині.

-До нас приїхали люди, які не лише втратили домівки, а лишилися на одинці, самі з собою. У нас найстарший із переселенців 1932 року народження. Ми святкуємо з ними дні народження, накриваємо їм столи. Вони наші. І, направду, я не хочу, або херсонці йшли від нас. Вони відкрили власну справу, придбали житло, багато будинків ми їм надали. Я пригадую картинку з 25 лютого 2022 року. Жіночка, якось так зовсім неодягнена для зими. Одна дитинка – на руках, а другий повис на іншій руці, а на ній – тільки невеликий кульочок. Я кажу: це все? Відповідь – так. Сьогодні це успішна підприємиця, яка очолює у нас раду підприємців. Так що всі, хто приїхали до нас, вони – наші, – розповіла голова Мурованокуриловецької селищної ради Галина Цибульська.
Під час офіційної частини свята відзначили організації та людей, які роблять усе, щоб полегшити, зробити якіснішим і яскравішим життя переселенців за багато кілометрів від їхньої рідної домівки. Серед них – БФ «Лікарі без кордонів», БФ «Право на захист», БФ «Посмішка. UA», БФ «Слов’янське серце», громадські активістки Вікторія Самійленко. Наталя Нагорняк, власниця релокованого херсонського бізнесу Анна Воскобойник.

Подякою начальника Генічеської МВА відзначено й газету «Новий день».Наше видання висвітлює життя і проблеми ВПО, зокрема, у Вінницькій області, із літа 2022 року, відколи тут створили хаб для херсонців, які переїхали через війну.

От і під час нинішнього заходу поспілкувалися з земляками, у пошуку історій, які заслуговують на увагу читачів. На фото – переселенка з Генічеського району Наталія Кучерява. У Вінниці жінка мешкає вже четвертий рік, відколи виїхала з окупації. Зараз жінка переживає дуже непростий період. І тому зустріч із земляками для неї як ковток свіжого повітря.
-Через три місяці окупації ми з сином виїхали із Генічеського району, думали, місяці на три та й повернемося додому. Але війна триває й досі. Звідси сина мобілізували. Пів року тому він зник безвісти на Покровському напрямку. Мій Сергій працював вчителем фізкультури. За хатою нашою спочатку приглядали сусіди, а зараз її росіяни забрали. Техніку сусідка встигла вивезти, а меблі всі там залишилися. Що сказати, все життя проробили, дбали, наживали. У тому селі ми прожили із 1988 року. А тут мешкаю у куми, дякувати їй, прихистила мене. Маю роботу. Словом, якось живу. Маю дві мрії – щоб перемога настала і щоб син додому прийшов, – розповіла Наталія Кучерява.

Після офіційної частини – розважальна. Величезний концерт для земляків приготували артисти із Чорнобаївки. Це були українські, добре всім знайомі пісні, у душевному, якісному виконанні. Уявіть собі, в умовах постійних обстрілів, без можливості репетицій у будинку культури, куди вже не раз прилітало, громада зберегла творчий колектив! І там було і є місце пісні. Дійсно, незламна Чорнобаївка.
Після концерту херсонці ще довго не розходилися – спільні фото, обмін враженнями. Так хотілося ще наговоритися.
-Дуже сподобалося, маса позитивних емоцій. Таке враження, що ми побували вдома. Неймовірні пісні, неймовірна атмосфера. Дякуємо за ці години, які ми тут провели, відволіклися від повсякденного і насправді відчули свято, – поділилася враженнями засновниця бренду «торт Херсон» Анна Воскобойник.

Свято земляків виявилося не лише душевним, воно мало благодійну складову. У межах заходу відбулася акція «Генічеськ для ЗСУ» — збір коштів на каву для спецпідрозділу Kraken, який боронить Україну. Учасники свята зібрали для захисників 8000 тисяч гривень (кошти кидали у скриньку та перераховували на банку).

Марина САВЧЕНКО
Фото автора.
Координаційний центр допомоги ВПО Херсонщини «Вільні разом» у Вінниці висловлює вдячність Херсонській та Вінницькій ОВА, Вінницькій обласній та міській радам, представникам Чорнобаївської, Мурованокуриловецької та Гайсинської громад, Молодіжному центру “Квадрат”, а також усім учасникам і гостям, які знайшли час і долучилися до організації цього важливого заходу. Ваш внесок у святкування «Херсон у кожному з нас» є безцінним!