До залізничного вокзалу у Новоолексіївці автобуси з Генічеська раніше їздили часто. Воно і зрозуміло: люди їхали на поїзди, якими можна було доїхати у Київ, Львів, Харків, Дніпропетровськ та менші за розміром міста, селища і села України. Нині залізничного сполучення немає, проте автобуси між Новоолексіївкою і Генічеськом курсують. Звісно, їх у рази менше, але є.
Як повідомила у соцмережах окупаційна адміністрація Новоолексіївки, віднині до існуючих чотирьох рейсів з Генічеська додався і ще п’ятий – о 17.30. До окупації такий рейс був. Ним генічанам було зручно добиратись на швидкий нічний поїзд № 11/12 «Славутич», який поєднував Новоолексіївку з Києвом.
Для чого такий рейс зараз? Окупаційна адміністрація відповідає: «Удобно для тех, кто собирается устроиться на работу в Геническе». Але з вакансіями, судячи з оголошень, у нинішній «столиці» окупованого краю не густо. Так, якщо людина має навички роботи з іншими представниками соціуму, грамотно пише і говорить, комунікабельна, знає кадровий документообіг і має (не обов’язково, але бажано) вищу освіту, у Генічеську окупанти їй пропонують місце інспектора по кадрам «мфц» («многофункционального центра»). Враховуючи, що вимоги не такі вже і суворі, а посада вільна, бажаючі працювати на рашистів добровільно, мабуть, закінчились.
Спеціалістів – головних, ведучих і першої категорії – досі не можуть знайти і в окупаційному міністерстві праці і соціальної політики. Від претендентів вимагають дипломи про вищу освіту і наявність досвіду роботи.
А ще окупантські засоби масової пропаганди повідомляють про те, що лікарні лівобережжя укомплектовані медперсоналом менше, ніж наполовину. Але чи потрібні лікарі і медсестри саме у Генічеську, не конкретизують.
Борис ВИНОГРАДОВ.