Де б ми не були, розкидані по всьому світу чи в різних куточках України, всюди залишаємося херсонцями. Щирість, завзятість, фантазія, яку втікаючи від війни, забрали з собою з рідного півдня, не залишає байдужим нікого. Нас цінують, нам допомагають. Особливо гріє серце, коли в іншому регіоні зустрічаєш своїх, з історією, як у тебе, з твоїм болем і духом – не здаватися. Саме таких людей об’єднав Херсонський хаб в Івано-Франківську.
Володимир Клюцевський – наш земляк. 23 роки віддав держслужбі: очолював апарат в обласній державній адміністрації, обіймав керівну посаду в Олешківській міській раді. На момент повномасштабного вторгнення росіян працював у бізнесі: досвідченого фахівця достойною зарплатою змотивував механічний завод. Там він був заступником генерального директора. В окупації Володимиру довелося переховуватися від загарбників, адже, працюючи в органах влади, володів таємною інформацією. У липні 2022-го разом з друзями йому дивом вдалося виїхати з захопленої ворогом Херсонщини. Зупинився в Івано-Франківську. Давній колега, з яким свого часу випало попрацювати разом, екс-нардеп, а нині франківський підприємець Юрій Соловей, разом з херсонським бізнесменом Андрієм Путіловим запропонували Володимиру створити простір для допомоги переселенцям з Херсонщини. Підійшовши до цього питання грунтовно і прискіпливо, пан Клюцевський спочатку заснував Благодійну організацію «Херсон Нескорений».
А вже на початку серпня з’явився він – Херсонський хаб в Івано-Франківську. Простір, наданий бізнесом, доповнюють дві громадські ініціативи: БО «Херсон Нескорений» та ГО «Громадський центр «Нова генерація», яку очолює херсонка Оксана Глєбушкіна.
– Маємо приміщень більше 180 квадратних метрів, які любʼязно надав Юрій Соловей. Це простір для людей, котрі потрапили в чуже місце і тут допомагають їм у всіх у питаннях (від реєстрації статусу ВПО, пошуку житла – до працевлаштування і медичних та правових послуг). У хабі працюють 10 волонтерів. Один з них адміністратор, який відповідає на дзвінки «гарячої лінії» та за базу даних, є волонтер, котрий відповідає за роботу складу, є ІТшник і фахівець зі зв’язків з громадськістю. Всі з Херсонщини. А всього в нас у хабі займаються волонтерством близько 50 осіб, і це теж переселенці. Вони приходять за потреби. У нас є низка проєктів, – розповідає координатор «Херсонського хабу в Івано-Франківську» Володимир Клюцевський.
А проєктів на базі хабу діє багато. До 20 волонтерів приходять раз на тиждень, щоб комплектувати продуктові набори. Партнери «Херсона Нескореного» – Благодійний фонд «Чисті серцем» – відправляють їх по всій Україні. А «Херсонський хаб в Івано-Франківську» за допомогу у формуванні гуманітарної підтримки неодноразово отримував партії таких зібраних наборів. Так, вже відправили на Херсонщину 4 тисячі ящиків вагою по 10 кілограмів. А це, на секундочку, 40 тонн! Відправили і в Одесу, Суми, Харків, Черкаси, Вінницю, Хмельницький, а також роздали понад 20 тонн на Івано-Франківщині переселенцям з Херсонщини. Продукти – від закордонних донорів, і не лише для переселенців, а й для людей похилого віку, багатодітних родин, інвалідів тощо. Тобто хаб херсонський, а допомагає всій Україні!
Простір для ВПО взаємодіє з місцевими фондами, а також має зв’язки з європейськими гуманітарними центрами. Завдячуючи співробітництву з Херсонською обласною військовою адміністрацією вдавалося волонтерів відправляти до Європи по гуманітарний вантаж.
– Тобто я домовився, нам дають 2 тонни миючих засобів – гель для прання у трилітрових пляшках. Ми шукаємо тут машину, оформлюємо через ОВА виїзд водіїв, вирішуємо питання заправки. Вони привозять вантаж, і ми оці 600 пляшок роздаємо для 600 сімей буквально за три дні.
Звичайно, всі задоволені. А коли був блекаут, я з Європи привіз кілька тонн свічок. Це дуже багато, і ми роздавали їх людям не поштучно, а по кілограму за потреби. 2 тисячі сімей отримали, уявляєте?», – продовжує пан Володимир.
А якось знайомі благодійники з Європи перекинули на БО «Херсон Нескорений» до трьох тисяч євро на закупівлю ковдр. Можливо, десь би просто придбали їх по 800 гривень за штуку, бо така ціна в інтернеті. Але Володимир Клюцевський вийшов на хмельницьку фабрику, яка шиє ковдри. Запитав, чи можуть пошити під тисячу штук. Замовлення виконали – за ціною 400 гривень за ковдру, тобто наполовину дешевше. Херсонський бізнесмен і депутат міськради Юрій Рожков, котрий зараз мешкає в Івано-Франківську, надав транспорт. Ковдри привезли й роздали переселенцям, допомога виявилася дуже в тему.
– У нас, до речі, немає принципу донатів. Не хочу збирати з миру по копійці. Працюємо з великими благодійними організаціями та підприємцями. Наприклад, недавно з Шотландії вислали 2500 фунтів стерлінгів. Це приблизно 120 тисяч гривень – на допомогу мешканцям затоплених будинків на Херсонщині. Пожертвував бізнесмен, котрий кожні три місяці закуповує для України пікапи для військових. Тричі івано-франківська компанія заправляла по 300 літрів пального наші гуманітарні буси, аби доправити вантаж до Херсонщини.
Хаб має великий склад, куди привозять одяг, взуття, що любʼязно передають жителі Івано-Франківська. Волонтери його роздають переселенцям з усіх куточків України та відправляють безкоштовно «Новою поштою» до різних населених пунктів Херсонської області. Щотижня розходиться до двох тонн такої гуманітарної допомоги.
Херсонський борщ – у херсонському хабі. А хіба могло бути по-іншому? Переселенка Юлія Ястребова у Херсоні мала бізнес із виготовлення та продажу фріпсів (сушені фрукти). В Івано-Франківську розробила власний рецепт «сухого» борщу. Суть полягає в тому, що інгредієнти (буряк, морква, картопля, капуста) нарізаються і сушаться, у набір додаються томат-паста, сіль, перець, лавровий лист, сушена зелень, цибуля і часник. Все це складається в пакет, вміст якого потім достатньо залити кип’ятком, варити 15 хвилин. Це вегетаріанський варіант. А ще можна робити з тушонкою. 20 хвилин – і борщ (5 літрів на 10 бійців) в окопі готовий. Строк зберігання необмежений. Продукти Юлія закуповує за донати. Овочами допомагають і місцеві фермери. А нарізають все це, сушать, фасують більше десяти волонтерів, котрі приходять до хабу щодня. За тиждень херсонський хаб відправляє захисникам 200 таких пакетиків по 400 грамів, тобто на 2000 порцій. «Нова пошта» такі посилки приймає на бонусних умовах.
Інтеграція, адаптація, розвиток. На базі «Херсонського хабу в Івано-Франківську» для абсолютно всіх переселенців, не лише з Херсонщини, «Нова генерація» проводить різноманітні тренінги (написання проєктів і бізнес-планів, лідерство серед жінок, професіоналізація, підготовка есе). У хабі двічі на тиждень приймає лікарка Ольга Миронова. Вона завідувачка неврологічного відділення Херсонської міської клінічної лікарні ім. Є. Є. Карабелеша. Сама переселенка, медикиня безкоштовно консультує наших ВПО, виписує рецепти і т. д. Двічі на тиждень на базі хабу переселенців приймає фахівець обласного центру зайнятості: допомагає з працевлаштуванням, в отриманні грантів на відкриття бізнесу тощо. Ще у хабі постійно проводять майстер-класи.
Достатньо просторий майданчик цікавить фонди і громадські організації різного спрямування, тож вони проводять тут свої заходи, абсолютно безкоштовно.
Переселенців з Херсонщини на Прикарпатті близько 10 тисяч, з них 4 тисячі – у самому Івано-Франківську. Чи варто говорити, наскільки запитаний простір, про який ми розповідаємо? Але ж війна закінчиться, перелітні пташки, тобто переселенці, роз’їдуться по своїх містах і селах. Що ж буде з хабом, невже такий активний майданчик доведеться згорнути?
– Поки є переселенці, такий центр має бути, бо багато потреб у них залишається. Чи будуть переселенці? Думаю, що в будь-якому випадку будуть ті, хто з низки причин не повернеться додому. Мені б хотілося, щоб цей центр продовжував існувати – як осередок Херсонського земляцтва. Наприклад, через цей хаб і обласну владу можна вирішувати питання літнього чи зимового оздоровлення дітей на Прикарпатті, вирішувати питання залучення допомоги з Європи. Такі можуть бути далекоглядні плани. У Херсон, звісно ж, збираюся повернутися, адже це рідна земля. Хочеться, щоб мій багаторічний досвід держслужби ще допоміг у прийнятті управлінських рішень, комунікаціях та результативній роботі, – підсумовує Володимир Клюцевський.
Ну а поки не до далекоглядних планів. Ми всі так змушені зараз жити, бо, на жаль, ніхто не може спрогнозувати, яким буде «завтра». Треба пережити «сьогодні» і подякувати за «вчора». У херсонського хабу багато поточних питань, які треба вирішувати як для переселенців, так і жителів деокупованих територій.
Марина САВЧЕНКО.
ВІД РЕДАКЦІЇ. У Херсонському хабі в Івано-Франківську переселенці з Херсонщини з цікавістю читають кожен номер газети «Новий день». Нам з вами по дорозі, земляки!