11 листопада Україна відзначає першу річницю звільнення міста Херсона від російських окупантів. Міста, яке стало символом незламності, непокори і боротьби за свободу й незалежність. Міста, на захист якого вийшли самі херсонці. Без зброї, голіруч. Вони відверто називали вояків рф агресорами і вимагали йти геть.

Про те, як живе сьогодні місто-Герой і деокуповане правобережжя Херсонщини журналісту «Нового дня» розповів начальник Херсонської ОВА Олександр ПРОКУДІН.

– Яка ситуація сьогодні у Херсоні та на деокупованій території області?

– Напружена. Херсонщина потерпає від постійних обстрілів. До 700 снарядів різного калібру щодня прилітають із-за Дніпра. Під ворожий вогонь потрапляють житлові квартали, об’єкти інфраструктури, магазини,  транспорт, автобусні зупинки. По військових об’єктах ворог не влучає. Він влаштував терор проти мирного населення, збільшив кількість використання керованих авіабомб. До 40 штук в день скидає їх по лінії зіткнення.

– Чи залишилися на деокупованій території підприємства, які відновили свою роботу та наповнюють бюджет області?

– Є такі, але їх дуже мало. Якщо до війни налічувалося близько 8 тисяч підприємств малого і середнього бізнесу, то зараз їх лише близько тисячі. Хоча вже є підприємства, які повертаються, і їх стає все більше. Працюють одне з швейних підприємств, завод з виготовлення акумуляторів та кришок для консервування. Вигравши гранти, відновлюють роботу 9 невеликих бізнесових структур.

Щодо наповнення бюджету, то воно ще незначне. Та й звідки йому взятися? Тих же аграрних господарств дуже мало. Причина цього – залишаються замінованими досить великі площі земель, що перебувають в обробітку.

– Як налагоджено процес розмінування?

– Поки що розміновано 15 відсотків замінованих площ – 100 тис. га з наявних 684 тис. га. З них 85 тис. га – сільгоспугідь. Попри те, що наші фермери незламні, їм нині дуже тяжко. Зернотоки, ферми, техніка – все спалено. Аграрії потребують допомоги. З цим ми звернулися до уряду, міністерств і відомств.

Одним з перших підтримав наших аграріїв фонд американського бізнесмена і філантропа Говарда Баффета, який виділив одному з господарств у селі Чарівне необхідну техніку: трактори, сівалки, комбайни. Я побував там: люди обробляють землю, сіють, врожай збирають. Всього виділено 29 одиниць техніки. До того ж, отримали її аграрії у безкоштовну оренду. 13 комбайнів виділив фонд Баффета нашим сільгоспвиробникам. На площу, що сьогодні у них в обробітку, цього достатньо. А вже в держбюджеті наступного року передбачено виділення 796 млн. грн на підтримку фермерських господарств правобережжя.

– Керівник надеждівського СТОВ «Мрія» (Білозерська громада) Олексій Новак при зустрічі бідкався: низька закупівельна ціна на пшеницю. Мовляв, відвезти її в Одесу в порт – справа збиткова, не окупляться витрати…

– Проблема ця справді існує. І буде так, поки не відновиться зерновий коридор з України. Уряд працює в цьому напрямку. Гадаю, що вихід буде знайдено вже найближчим часом.

– За минулий рік вдалося розмінувати лише шосту частину замінованих площ. А чому б не збільшити кількість саперів та спецтехніки в регіоні?

– Оптимальним є мати на правобережжі області близько тисячі мінерів. Працюють же сьогодні 500. Ми хочемо збільшити їх кількість, звернулися по допомогу до Президента, до ЗСУ. Знаємо, що найбільш ефективними є бригади  з розмінування – саме військові. Тому й звернулися до міністра оборони з проханням відрядити до нас таку бригаду. Поки що обіцяють виділити вже найближчим часом саперний батальйон.

– На Херсонщині аграрії залучали саперів до розмінування своїм коштом. Тепер питають, чи буде їм відшкодовано з держбюджету ці витрати?

– Дійсно, у проєкті держбюджету-2024 закладено 2 млрд. грн на відшкодування витрат на ці роботи. Якщо приймуть цей проєкт, компенсації будуть. Але лише тим фермерам, котрі домовлялися з сертифікованими фірмами з розмінування. Тобто компенсація виплачуватиметься тільки за наявності актів виконаних робіт. Хоча зрозуміти аграріїв можна, але порядок є порядок.

– Сільгоспвиробників правобережжя Херсонщини цікавить, чи буде відновлено Інгулецьку зрошувальну систему?

– Ми звернулися з цим питанням до Міндовкілля. Звідти відповіли, що нині йде інвентаризація цієї мережі і передача її від Державного агентства водних ресурсів до Держрибагентства. Тільки після цього будуть виділені кошти на оновлення системи зрошення. До речі, на миколаївську частину системи кошти на ремонт вже виділено. Думаю, що до весни буде вирішено питання і щодо фінансування херсонської.

– Чи намічається пільгове кредитування аграрного сектору деокупованих територій?

– Пільгові кредити для аграріїв є. Але для нашої території, яка перебуває в зоні активних і можливих бойових дій, страхові компанії та банки не можуть виділяти кредитні кошти. І зрозуміло чому. Ми тричі зверталися з цього приводу до уряду. Ситуація зрушила з місця. Нині Мінекономіки відпрацьовує питання про спрощений доступ до цих кредитів господарників з деокупованих територій. До того ж, можливість одержання їх не під 5-7-9 відсотків, а навіть менше – під 1-2-3 відсотки.

– Питання  про відновлення зруйнованої російськими окупантами Каховської ГЕС. Чи є така перспектива, і як планується подавати воду з Дніпра у Північно-Кримський канал?

– Як тільки зміниться безпекова ситуація, можна буде говорити про відновлення станції. Є вже проєкт відбудови. До його розробки залучали зарубіжних спеціалістів, зокрема турецьких та американських. Щодо постачання води до Північно-Кримського каналу, то передбачається до відновлення Каховської ГЕС подавати її тимчасово насосами по трубах з русла Дніпра. Витрати, звичайно, колосальні, але люди мають воду отримувати. Питну ж воду даватимемо зі свердловин. Набуримо їх стільки, скільки буде потрібно.

– На деокупованій території нині активно втілюється проєкт «Пліч-о-пліч» з відновлення зруйнованих окупантами населених пунктів. Що зроблено, і яка його перспектива?

– Перший етап передбачав відновлення 26 населених пунктів. Було залучено кошти та будівельників з 15 областей України. Зроблено дуже багато. У понад 700 відремонтованих будинках вже зимуватимуть люди. Ще у майже 400 ремонтні роботи завершуються.

На другому етапі додаються ще 76 сіл і селищ. А це близько 3200 приватних будинків та понад 90 об’єктів соцкультпобуту. Обстеження їх вже триває. Фінансування на цьому етапі передбачене з держбюджету. Кошти надходитимуть безпосередньо будівельникам. Вже перший транш – близько 1 млрд грн – буде розподілено між областями, які задіяні у проєкті. До кінця року плануємо відновити 2000 будинків, бо людям нема де жити. Погодьтеся, бабусі навіть за наявності 200 тис грн чи й під силу буде відновити свій будинок без даху. Тому люди вітають таку ініціативу і щиро дякують за турботу і поміч.

– Яку роль сьогодні відіграють ЦНАПи на деокупованих територіях?

– 50 відсотків людей нині не мають з різних причин документів на право власності на будинки та земельні ділянки. Ще у багатьох не вирішене питання про спадщину. Тому про відшкодування у такому разі мова йти не може. Відновлювати все активно допомагають місцеві військові адміністрації, старости. Вони організовано підвозять людей автобусами до нотаріусів, реєстраторів і ЦНАПів, аби оперативніше вирішити ці проблеми.

– Чи вистачає спеціалістів в комісії для обстеження зруйнованих і пошкоджених обстрілами та внаслідок знищення окупантами Каховської ГЕС будинків?

– На жаль, ні. Допомагали нам фахівці з будівельною освітою з інших регіонів. Але з посиленням обстрілів вони повернулися додому. Замінили їх своїми з поки що окупованих громад. Таких спеціалістів є 40. Тож обстеження тривають, хоча їх темпи впали у зв’язку з активізацією обстрілів. Це не стосується тих сіл і селищ, які віднесені до зони бойових дій, де взагалі немає можливості здійснювати обстеження. Зрозуміло, там і відшкодувань за зруйноване житло поки що не буде.

– Скільки будівель пошкоджено і знищено внаслідок підриву Каховської ГЕС?

– Тільки на правобережжі їх 3252. Обстежено вже близько 2500, складено актів майже 2300. До кінця року, думаю, обстежимо і заактуємо всі. Звісно, якщо дозволить безпекова ситуація. Мова насамперед про прибережні Антонівку, Садове і Тягинку.

– Ви прийняли рішення про обов’язкову примусову евакуацію дітей з населених пунктів, що найбільше потерпають від обстрілів і бомбардувань. Це вимушена міра?

– Так, вимушена. Таких населених пунктів уздовж Дніпра у нас тепер 34. Знаєте, що найтяжче дається мені сьогодні? Бути на похоронах наших військових, а особливо дітей. Далеко не кожному вдається це витримати. Тому питається: на якій підставі батьки позбавляють своїх дітей права на освіту а то й життя?! На деокупованій Херсонщині заняття в школах проводяться тільки онлайн. Але якщо в селі немає світла, значить, нема й інтернету. Тож про які уроки можна тоді говорити? Тому вирішили: якщо батьки не хочуть евакуйовуватися з дітьми, будемо ставити питання про позбавлення їх батьківських прав.

Скільки ми евакуювали людей після деокупації правобережжя? Загалом близько 40 тисяч осіб, з них 5300 дітей. А вже після прийняття рішення про обов’язкову евакуацію з 14 вересня вивезли 1203 особи, з яких 450 діти. Плюс 70 маломобільних людей.

– Яка ситуація з наданням медичних послуг на деокупованій території?

– Медичні заклади всі відкриті, вони функціонують. Працюють близько 50 відсотків аптек. Вони задовольняють потреби тієї кількості людей, які залишаються на правобережжі. А їх близько 175 тисяч. Зараз у нас працюють майже 800 лікарів. Дефіцит фахівців за спеціальностями ми добираємо з інших областей. Таких 18 осіб. Діє програма «Доступні ліки». Часто приїжджають лікарі з інших областей, ГО «Лікарі без кордонів» та від ЮНІСЕФ, з наших обласних лікарень. Крім обстежень, вони виділяють пацієнтам необхідні ліки. МОЗ нам допомагає.

Інша справа, що ворог постійно обстрілює медичні заклади. На правобережжі їх знищено 26, тобто 16% від загальної кількості. Пошкодженими є 104 медичні установи, або 63%. Нині в області працює 15 багатопрофільних закладів, до того ж, у населених пунктах встановлені мобільні амбулаторії, 17 мобільних пунктів у 15 громадах. Тож люди не позбавлені уваги і не обділені турботою.

– Що для Вас стало найбільшим розчаруванням на цій посаді?

– Розчарування як такого не було. А ось гіркоти від втрат вистачає. Гинуть люди, гинуть друзі. Діти гинуть, що найбільше боляче. Я не розумію тих батьків, які зволікають з евакуацією дітей. Чого ви очікуєте?! Буваю на похоронах майже кожної загиблої дитини. Душевний стан у такі хвилини не передати.

І, звичайно ж, дуже шкодую за знищеною Каховською ГЕС. Який об’єкт! Але чого можна очікувати від російського окупанта?! Нічого святого за душею. Справжні варвари…

– Наскільки готові до роботи місцеві військові адміністрації тимчасово окупованого лівобережжя після його звільнення?

– Сьогодні їхні начальники працюють в місцевих адміністраціях деокупованих громад. Допомагають, набираються досвіду, а разом з тим займаються підбором кадрів для своїх адміністрацій. З кожним бесідують, пропонують ту чи іншу посаду. Також підшукують місця для розташування структурних управлінь та відділів, гуманітарних штабів і медичних закладів тощо. Щоб як тільки стануть до роботи, одразу могли запрацювати на повну. Для кожної громади розроблено конкретний план дій, яким передбачено потребу у генераторах, устаткуванні, що забезпечить безперебійну роботу. Ми ж на своїх складах маємо достатньо всього, що буде необхідно на звільненій території. Працюємо з міжнародними партнерами та донорами над вирішенням сьогодні тих питань, які суттєво вплинуть на життя людей завтра.

– Чи планується відзначення річниці звільнення Херсона і правобережжя області?

– Подія це знакова. Тож відзначати її обов’язково будемо. Не парадами чи урочистими зібраннями, звичайно. Не дозволяє безпекова ситуація. Але буде чимало розповідей на телебаченні, радіо і в соцмережах про наших героїв, котрі захищали і звільняли нашу територію. Про тих, хто пережив окупацію і зберіг гідність та вірність Україні. Плануємо у кожному обласному центрі виставити білборди про незламну Херсонщину і наше місто-Герой. Нам є про що розповісти і що показати.

Розмовляв Анатолій ЖУПИНА,

головний редактор газети «Новий день».