Вже друге Рідзво багато українців зустрічають не вдома. Захисники – на передовій, боронять нашу можливість скуштувати кутю, мільйони наших співвітчизників стали біженцями на чужині або внутрішніми переселенцями у своїй країні. Наразі не вщухають дискусії – чи потрібні нам ялинки на площах, коли на передовій не вистачає дронів? На площах, помпезно і дорого, – недоречно. Але відчуття свята в малечі повинно бути. Хіба й не заради цього воюють наші оборонці? І понад усе на новорічну казку чекають маленькі переселенці. І дуже цінно, що є ті, хто не просто це розуміює, а й дарує дітлахам різдвяне диво.
Душевне привітання отримали дітки з Херсонщини, які зараз мешкають у Гніваньській міській територіальній громаді на Вінничині. Консолідація зусиль людей небайдужих із двох регіонів зробила велику справу. Так, працівники КЗ «Центр культури і дозвілля «Калина» підготували для малечі розважальну програму зі Святим Миколаєм та іншими улюбленими персонажами. А талановиті діти з лялькового театру «Весела лялька» Могилівського будинку культури показали для маленьких гостей чудову виставу-казку.
– Головна мета артистів і всіх, хто був задіяний в організації свята, – доторкнутися до душі кожної дитини, додати вогник радості, вселити ту віру у добре та прекрасне, подарувати дітям гарний настрій. Думаю, у нас це вийшло. Ми побачили сяючі очі дітей і нас це надихає. Тому й надалі будемо робити подібні заходи для маленьких переселенців, – розповіла директорка КЗ «Центр культури і дозвілля «Калина» Анна Пантя.
Ну і як же без подарунків? Їх роздавав Святий Миколай, вірні помічники якого живуть у Херсоні. Це волонтери з місцевого осередку Громадської організації «Справа громад», яку очолює завзята Оксана Погомій.
Традиційні пакуночки з цукерками, а до них – презенти, зроблені власноруч. Уявіть собі, у місті, яке зараз під ворожими обстрілами, волонтери і їхні юні помічники в’язали ангеликів, малювали яскраві листівки з котиками, а в цей час випікалися імбирні пряники!
У відеозверненні з Херсона так і передали: від нас – вам частинка душі, щоб не забували про рідний дім, куди обов’язково повернетеся!
Ідея привітати малечу-ВПО належить голові ГО «Центр допомоги учасникам бойових дій» Херсонської області Наталії Возаловській, яка сама є переселенкою і мешкає на Вінничині.
-Що хочеться побажати найбільше – щоб нарешті настав мир. А він може настати тільки через перемогу. Так, ми вирвані з корінням, але ми разом, спілкуємося один з одним. І я бажаю всім діточкам: ростіть здорові, щасливої долі вам! Гарно навчайтеся, тому що від вас залежить майбутнє нашої України. Мами, терпіння вам, ми всі випробування витримаємо. І ці подарунки для вас готувалися з душею, – розповіла Наталія Возаловська.
І знову були сльози, але більше, напевно, від щастя зустрічі, аніж від болю. І на правах однієї з помічниць Святого Миколая (бо ж і самій, як переселенці, не втриматися від справи для своїх) скажу, що це дорогого варте – бачити як з’являються усмішки на дитячих обличчях, до цього – беземоційних.
Ми вкотре зробили висновок: у дитячі душі треба стукати, і тоді стає більше позитиву, віри, добра. Ось таке воно, звичайне різдвяне диво!
Марина САВЧЕНКО.