Нововоронцовська громада провела в останню путь жителя с. Любимівка Віктора Амеліна.

“Про таких людей кажуть – народжені Богом для спасіння людства. Про таких, як він, говорять – зроблені зі сталі. Титан і герой нашого часу. Який один може замінити десятки… Він один із тих, хто звільняв наші херсонські землі, наші будинки, хто йшов нашими вулицями тієї перможної осені 2022 року”, – йдеться в повідомленні Нововоронцовської громади.

Із початком військової агресії в Україні у 2014 році Віктор Амелін одним із перших пішов добровольцем захищати свою державу. У складі 1-ої Президентської бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка «Буревій» воював у найгарячіших точках Донеччини. 29 серпня 2014 року захисник потрапив в “іловайський котел”. Отримав тяжкі численні уламкові поранення обох рук, правої ноги, спини, обличчя, грудної клітки та дві контузії, але зумів вижити у тому «пеклі». Проходив складне лікування та реабілітацію, і вже у 2015 році як мобілізований повернувся до оборони Батьківщини у складі 12-ої бригади оперативного призначення НГ України.
У 2016 році Віктор підписав контракт із 17-ою окремою танковою Криворізькою бригадою імені Костянтина Пестушка і продовжив службу в зоні АТО/ООС. У 2020-2021 роках був розвідником 58-ої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.


Під час служби нагороджений орденами за «За доблесну службу», «За Україну та її Волю», нагрудним знаком «Кров за Україну», медалями «За військову службу України», «Патріот незалежної України», «Пам’ятний знак Іловайськ – 2014», Української Православної Церкви Київського патріархату «Пресвята Богородиця», грамотою Антитерористичного центру при СБУ України «Керівник АТО», грамотою командира військової частини.
25 лютого 2022 року, одразу після повномасштабного збройного вторгнення росії в Україну, Віктор мобілізувався до 60-ої окремої механізованої Інгулецької бригади ЗСУ і визволяв від окупантів рідну Херсонщину. Мав поранення та був направлений на лікування, після чого знову планував повернутися на службу і гнати ворога з України. Проте, важкі травми і поранення не минули безслідно. 7 серпня захисник помер.

Висловлюємо глибокі співчуття родині захисника, який життя віддав за Україну. Вічна слава Герою!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *