Андрій Бурлін – пожежний-рятувальник 2ДПРЧ м. Херсон. Службу в ДСНС розпочав у 2015 році після строкової служби. Професію рятувальника Андрію порадили обрати батьки і він не вагаючись почав працювати.
«Робота одразу сподобалась, адже завжди розумів, що це благородна професія!»- розповідає Андрій.
До повномасштабного вторгнення Андрій працював в пожежній частині у м. Генічеськ, але під час окупації вимушений був залишити рідне місто та виїхати на підконтрольну територію.
«Виїжджав разом зі своїм товаришем Олександром Шликовим, поїхав у Запоріжжя до знайомого, але там працював у об’єктовій частині, активної роботи не було, тому, як тільки дізнався, що звільнено Херсон, одразу зідзвонився з Олександром та ми разом почали проситися у рідні краї та 26 грудня 2022 року приїхали вдвох сюди. В Херсоні потрапили до 2-ї частини, прийняли нас хлопці дуже гарно з щирою душею, адже там дуже багато рятувальників з окупованої частини області, тому ми усі добре розуміємо один одного”, – розповідає рятувальник.
Запам’яталася Андрію дуже важка та багатогодинна пожежа у херсонському «Епіцентрі», що виникла після обстрілу. Такого масштабу пожежу він бачив вперше.
Також на все життя врізалася у пам’ять ліквідація наслідків повені після підриву ворогом Каховської ГЕС – кожен день працювали на повну силу, не зважаючи ні на які обставини та труднощі. Рятували не тільки людей, а й домашніх тварин, яких теж було дуже багато.
Цього року у с. Іванівка, знову разом з моїм товаришом Олександром Шликовим, під час гасіння пожежі Андрій Бурлін отримав поранення від скиду міни з ворожого дрону.
“Організм мене тоді дуже здивував – у критичній ситуації наче «виключив» біль від поранення та дав змогу добігти до безпечного місця, а потім, коли я був вже у безпеці, зрозумів, що мені дуже болить і поранення серйозне. Але цим наші пригоди з Олександром не закінчилися, у лікарні, де ми лежали після поранення, у нашу палату теж прилетів снаряд з ворожого «Граду», та ми саме в цей час оформляли документи на виписку – це нас і врятувало”, – розповів пожежний.
Рятувальник зізнався, що сили йому надає віра в перемогу. Тому не думає про ризик, а просто виконує свою роботу разом з усіма. Вона потрібна та важлива для людей.