«Усі зрадники повтікали »
Як живуть в окупації мешканці селища поруч із Антонівським мостом під Хеосоном.
Навряд чи хто в Україні не чув про стратегічний Антонівський міст через Дніпро під Херсоном, де з початку російської агресії тривають запеклі бої та обстріли. Але про життя селища поруч, за назвою якого «охрестили» міст, зараз практично нічого не відомо. Автор цих рядків вирішив заповнити цю інформаційну прогалину – йому вдалося вийти на контакт з одним із мешканців окупованого населеного пункту, у котрого не вистачило духу виїхати, покинувши домашніх тварин помирати з голоду. І от що він розповів.
“Після того, як російські окупанти оголосили евакуацію, на лівий берег Дніпра хутко повтікали усі зрадники. Включно із колишнім селищним головою Ігорем Семенчевим, котрий став заступником гауляйтера області Володимира Сальдо – той теж покинув свій розкішний котедж у нашій Антонівці. Та сказати, що настала тиша, не можу – поруч постійно гримлять вибухи. Вітм, безпосередньо по селищу зараз не прилітає. Є світло, вода та газ. Орків у Антонівці також немає, хоча раніше вони сюди навідувалися. Й обшуки влаштовували, й колони бронетехніки проводили – одну з них ЗСУ на околиці нещодавно розгромило вщент. Однак що відбувається довкола, ми не знаємо, оскільки намагаємося без нагальної потреби не виходити з своїх домівок, і не перетинати лінію орківських блокпостів. Власне, особливої необхідності в цьому я особисто не відчуваю, оскільки харчі можна роздобути на місці. На «п’ятачку» неподалік фельдшерсько-акушерського пункту та магазину «Асорті» у нас виник невеличкий стихійний ринок, де торговці з навколишніх сіл пропонують городину з «борщового набору». Ціни, як на нинішні часи, помірні: кілограм картоплі коштує 12 гривень, моркви – 12-15, капусти – 12-20 гривень. У магазинах хліба не знайдеш, але його привозять машиною з міського хлібозаводу № 3. І продають «з коліс» без обмежень, а не по два буханці в одні руки, як це було на початку окупації. Хоча випічка теж подорожчала: хлібина ще влітку коштувала 20 гривень, а тепер – 25. Складніше з м’ясом, але тут допоміг випадок: фермер з сусіднього села Садового привіз цілу свинячу тушу. Ми з чотирма сусідами «скинулися» й купили її на всіх. На мою долю припала передня частина – 19 кілограмів м’яса й сала з розрахунку по 180 гривень за кілограм. Тож на пісних стравах сидіти не доведеться. Але зізнаюся чесно: від такого життя, як зараз, дуже тоскно. Аби Херсон чимшвидше звільнили, й по домівках повернулися мої друзі, я б не тільки усі свої запаси виставив на стіл, аби пригостити дорогих гостей. А здається, навіть пальці б їм пооблизував!”.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ