21 листопада – Всесвітній день рибальства, міжнародне свято запроваджене з метою привернути увагу до важливості рибальства у всьому світі, а також до викликів, з якими стикаються водні екосистеми. Цей день об’єднує рибальські громади по всьому світу. Для багатьох прибережних громад – рибальство було і залишається основним засобом для існування. Для Херсонщини воно завжди було не лише економічною діяльністю, а й частиною її культурної спадщини. За даними Eurofish (Міжнародної організації, яка займається розвитком рибальства та аквакультури у Європі) війна значно вплинула на аквакультурній потужності в нашому регіоні: рибні господарства були зруйновані, а безпека вилову була поставлена під питання через мінні загрози та обстріли.
Каховська гребля. 40 видів риб на межі вимирання
Екологічна катастрофа після руйнування Каховської греблі – це один із найважчих ударів по рибному господарству. Дослідження показують, що після дренажу водойми значна частина її території перетворилася на мілководні заплави. Це вплинуло на 40 видів риб, які зазнали дуже серйозних змін на популяційному рівні. Щорічні збитки в комерційному рибальстві оцінюють в 5,5 мільйони доларів США, – такі дослідження публікує “Frontiers in Environmental Science”, відомий науковий міжнародний журнал (Швейцарія). Дослідження стали можливими завдяки супутниковим картам.
Браконьєрство в Азовському морі
Незаконний вилов риби в Азовському морі набирає обертів після окупації. Це стосується, в першу чергу, Херсонщини. За даними наглядових організацій незаконний вилов досяг 35 тон хамси, а збитки для місцевого рибного господарства оцінюють на десятки мільйонів гривень, про це ще у 2024-му повідомляла міжнародна аналітична платформа Tridge. Браконьєри виловлюють такі цінні види – хамса, глоса, азовський калкан, тарань, судак, тюлька, креветки. Правоохоронні органи вже розслідують ці факти. Порушено низку кримінальних справ. Попри це контроль держави на окупованій частині Херсонщини неможливий, а відновлення екосистеми може зайняти десятки років. Також відомо, що окупанти на Херсонщині вербують людей, засуджених за браконьєрство до так званої “річкової флотилії”. Про це повідомляло Еспресо з посиланням на Сили оборони Півдня. Флотилія базується у Лазурному, серед тих, кого набирають до неї – люди, засуджені за браконьєрство українськими судами. Катери “флотилії” можуть використовуватися серед іншого для прикриття озброєних суден та позицій на Кінбурнській косі.
Україна посилює позиції у Чорноморському регіоні
20 листопада 2025-го Україна взяла участь у засіданні Консультативної ради з питань Чорного моря у статусі спостерігача. Про це повідомляє Державне агентство меліорації та рибного господарства України. Для нашої держави це можливість безпосередньо стежити за формуванням рибальської політики, яка має враховувати інтереси усіх сторін. Також у листопаді українці зустрілися з французами (компанії Dexpert та Piriou) щодо співпраці у сфері морської безпеки.
“У ході повномасштабного вторгнення РФ повністю втрачено український флот в акваторії Азовського моря та частково – у Чорному морі. Тих плавзасобів, які вдалося зберегти, наразі недостатньо для ефективного виконання функцій контролю рибальства та охорони водних біоресурсів”, – говорить Ігор Клименок, очільник Держрибагентства. Французька сторона висловила солідарність з українським народом та пообіцяла допомогу у пошуках дієвих рішень цієї проблеми.
Рибальські сітки проти дронів
Доречі, французи не вперше допомагають українцям. Французькі рибалки з регіону Бретань винайшли цікавий спосіб допомогти у боротьбі з дронами. Вони відправляють зношені рибальські сітки, які замість утилізації тепер слугують бар’єрами для захисту військових і цивільних від дронів. Ініціатива належить благодійні організації Kernic Solidarites, яку реалізували після звернення українців у Франції. Президент організації Жерар Ле Дюф розповідає:
“Коли ми дізналися, що Україні потрібні сітки, рибальська спільнота швидко відреагувала. У нашому регіоні вистачає рибальських сіток. Проблема в тому, що ми не знаємо що з ними робити, адже кілька компаній, які їх переробляли, закрилися. Якщо вони потрібні українцям для створення протидронових стін та порятунку життів – нехай беруть”. Таким чином загальна протяжність уже переданих сіток склала 280 кілометрів.
Ситуація в акваторії Чорного та Азовського морів, а також Дніпрі та його притоках залишається вкрай складною. Попри брак контролю на окупованій території, українські фахівці та міжнародні партнери продовжують фіксувати порушення та боротися за збереження і відродження водних ресурсів на півдні України.
Фото – з відкритих джерел та з Facebook-сторінки Державного агентства меліорації та рибного господарства України.