Тетяну Галкун, директорку херсонської школи №47, яка добровільно погодилася співпрацювати з окупантами та ще й примушувала до цього вчителів, відпустили під домашній арешт. Відповідну ухвалу 6 лютого виніс Центральний районний суд Миколаєва. Це перший подібний випадок за останній рік, адже ще нікого з підозрюваних за статтею про державну зраду так легко не відпускали.
З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, школа №47 продовжувала працювати дистанційно за державними стандартами освіти України.
Однак невдовзі після окупації Херсона російськими військами, Тетяна Галкун погодилась очолити школу №47 та навчати дітей згідно з російськими навчальними програмами. У період з жовтня по листопад 2022 року вона забезпечила виплату готівкою заробітної плати працівникам очолюваної нею «школы №47 города Херсона» в російських рублях.
Як зазначено у судовому документі, починаючи з серпня 2022 року, Галкун активно закликала колег до публічної підтримки дій та рішень окупаційної адміністрації держави-агресора, шукала кадри серед вчителів для якнайскорішої інтеграції школи до стандартів освіти держави-агресора.
Слідчим та під час судового засідання жінка розповіла, що її змусили до співпраці, погрожуючи фізичною розправою їй та близьким, пише видання МОСТ.
За словами Галкун, на працівників школи та батьків школярів вона не тиснула, не агітувала, передавала відомості, які надавала тимчасова окупаційна влада та в ході зустрічей неодноразово наголошувала на тому, що це не її вказівки. Російський прапор вона не вивішувала – у холі школи завжди висів прапор Херсона, а паспорт громадянина рф не отримувала. Звільнитись з посади, каже, не могла, оскільки росіянами було жорстко поставлено питання про необхідність роботи школи.
Після деокупації Херсона директорка не втекла, оскільки не вважала себе винною у співпраці з окупантами, залишилась у місті, в подальшому разом із чоловіком отримали статус тимчасово переміщених осіб у Миколаєві.
Суд зважив на покази жінки, та спираючись на те, що директорка була змушена працювати під тиском та погрозами фізичної розправи, а також зважаючи на те, що Галкун належним чином виконує свої процесуальні обов’язки, з’являється за кожним викликом слідчого та суду, активно співпрацює зі слідством, готова надавати покази щодо осіб, які дійсно співпрацювали з представниками рф з власної волі. Ба більше, з власної ініціативи направила прокурору свій закордонний паспорт для унеможливлення власного виїзду. Галкун не було відправлено до СІЗО завдяки клопотанню слідчого.