Тепер, крім агіток «Комсомольская правда» і «Надднепрянская правда», у «столиці» окупованої частини Херсонщини розповсюджується ще й «газета» «Голос Новороссии». Днями читачі з Генічеська мали змогу ознайомитись з першим її номером.
Тим самим окупанти вкотре підтвердили, що надають велику увагу друкованому (брехливому, але саме друкованому) слову. Це по-перше. А по-друге, напрямок думок у «газеті» майже нічим не відрізняється від перших двох – суцільна дезінформація, але нюанси все ж є. Далі – про них.
В агітці дуже-дуже часто цитують свого фюрера. Зокрема, з його послання до федеральних зборів подають цілі абзаци. Чому так, читаємо на останній шпальті: «Выпуск осуществлён при финансовой поддержке Президентского фонда культурных инициатив». Там же читаємо, що і редактор, і видавець агітки знаходяться у Москві. Мабуть, звідти краще видно, що відбувається на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей (а саме їх, нагадаємо, окупанти помилково називають «новороссией»), і краще чути їх «голос».
Приємно (і зручно для правоохоронних органів) і те, що редактор не приховує своєї особи. Навіть її фото є. Це – така собі юлія шамаль. На росії є соціальна мережа читачів книг Livelib: там про шамаль сказано, що вона є уродженкою білорусі і випускницею факультету журналістики МГУ зразка 1994 року. Працювала на «НТВ», «Первом канале» и «РЕН-ТВ». Її також названо автором успішних документальних проектів. Але на якомусь етапі «успіхи» скінчились, і аби далі лизати дупу кремлівському господарю, пропагандистка перекваліфікувалась у «газетярку».
Стосовно свого головного завдання, шамаль справляється на відмінно. У редакторській колонці вона називає слова путіна до федеральних зборів важливими і корисними, а тим, хто не чув гидке покашлювання московського царька, радить перечитати текст. А ще пропагандистка «обзиває» гауляйтера сальда. Пише, що він – непоказний, некоректний і незібраний. Так і написала: «среди сенаторов и губернаторов впервые сидели лидеры новых субъектов Российской Федерации: представительный Евгений Балицкий, корректный Леонид Пасечник, собранный Денис Пушилин, улыбающийся Владимир Сальдо». Дурник, одним словом.
Не обійшлось і у № 1 агітки без протиріч. Так на третій сторінці редакторка пише: «Мы не строим СССР 2.0. Мы строим новую страну, которая вберёт в себя самое полезное из советского опыта. Из опыта Российской империи. Из царского и княжеского. Из военно-исторического. Из русского».
А вже на п’ятій сторінці у іншої авторки – «филолога» галіни трофімової читаємо: «Время вспять повернуть невозможно, и все здравомыслящие люди это знают». Так пропагандистка сказала про те, що вулицям Мелітополя не варто повертати радянські назви, а вийшло, що назвала нерозумними і шамаль, і путіна, і купу інших рашистів різного штибу, які «вновь собирают империю».
Борис ВИНОГРАДОВ.