Понад рік повномасштабного вторгнення розділив багато родин. Жінки та діти з прифронтових територій евакуюються у більш безпечні місця чи за кордон. Чоловіки залишаються, і багато з них вже стали до лав ЗСУ. Втім, численні порушення прав мобілізованих у військкоматах і зокрема під час проходження, а точніше не проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), підривають довіру як до держави, так і до збройних сил в цілому, – говорить пані Аліна, дружина військового з Херсонщини, котра разом з дітьми евакуювалася на Вінниччину. Чоловіка Аліни, Ігоря, мобілізували в Одесі (до цього міста родина переїхала ще під час окупації), а точніше, забрали на зупинці та привезли до військкомату. За кілька годин повідомили, що наступного дня відправляють на навчання за кордон, де зараз чоловік і перебуває – готують піхоту. 

– Я впевнена, що кожен має служити там, де буде корисний, а не там, де через свій стан може наразити на небезпеку і себе, і тих, хто поруч, – говорить Аліна. До війни її чоловік не служив і мав білий квиток, в якому чітко прописано: обмежено придатний у воєнний час. У Ігоря проблеми з серцем, і вже зараз він не може ефективно виконувати навчальні завдання, які стоять перед піхотинцями – за кілька кілометрів починає задихатися. Військово-лікарську комісію чоловік фактично не проходив. Пред’явлений білий квиток забрали у військкоматі, натомість видали інший, де зазначено, що чоловік здоровий і придатний до військової служби. 

– Він не встиг навіть його сфотографувати, таке й на думку не спало. Мені сказали: а тепер спробуйте і доведіть, що цей документ взагалі існував у природі, – продовжує Аліна. Зараз жінка намагається відновити медичні документи чоловіка, проте це непросто, адже з лікарем, з котрим укладена декларація в Херсоні, зв’язок втрачено. Намагається також ініціювати повторне, реальне проходження медкомісії. Говорить, що вже звернулася до юристів. 

Цей випадок – не єдиний, про фіктивне проходження медкомісій повідомляють херсонці, котрі отримали повістки на Львівщині. 

– Абсолютно не враховується ані вища освіта, ані спеціалізація, від початку вказана у військовому квитку, ані реальні вади здоров’я, – говорить Сергій, мобілізований до лав ЗСУ з такою самою історією, як і Ігор. Чоловік вже побував у гарячих точках на сході, втратив друзів. В одного з побратимів стався напад перед боєм, він загинув – не від кулі чи снаряду, а від того, що вчасно не прийняв ліки – не зміг. Сергій говорить: у військовій частині мають роз’яснити права та обов’язки мобілізованого, як за необхідності писати рапорт, складати документи. По факту це не робиться. Люди не знають своїх прав. Зате тепер існує кримінальна відповідальність про непокору наказам командира.

У випадку будь-яких виявлених порушень юристи радять одразу звертатися зі скаргою на гарячу лінію Міноборони. Важливо зафіксувати порядковий номер звернення, щоб через деякий час перевірити, як просувається справа. Роман Л., військовий юрист, розповідає, що зараз роботи дуже багато, звертаються і самі військові, і члени їхніх родин. А майбутнім військовим радить заздалегідь оформити довіреність на когось із членів родини представляти свої інтереси в суді. Це варто зробити до відправки на фронт. Адже віддалено, в умовах відсутності зв’язку і постійних обстрілів, зробити це буде неможливо.

Записала Олеся СКРИПКА.

(Імена змінено на прохання героїв).