Олександр залишається в Херсоні від початку вторгнення, вдома пережив окупацію, звільнення, не виїхав, попри щоденні обстріли. Одна з причин – необхідність доглядати за мамою та її великим городом. Вирощуванням квітів та плодових дерев родина займається все життя. Та цьогорічна весна дуже вразила тим, що виросло…
Ненормальна алича
– Я такого ніколи не бачив, – говорить чоловік і показує плоди аличі, більше схожі за формою на стручки перцю чи банани в мініатюрі. – Вони ще зелені, але досить сформовані. Видно, що з ними щось не так.
Дивно ще й те, що аномальні плоди, яких досить багато, ростуть на одному дереві з плодами звичайної круглої форми.
– Коли вони почали тільки з’являтися, я спочатку подумав, що це таке листя. Але ні – це алича.
– Що самі думаєте з цього приводу? Є ідеї?
– Жодних. Мама каже, що то алича ракет злякалася і від страху видовжилася, бо ракети над нашим городом від початку війни літають. Але це вона жартує. Хотілося б дізнатися думку фахівців, що це за аномалія така. Бо в минулі роки дерева нормально родили. Але більше за дивну аличу, – продовжує Олександр, – турбує те, що погоріли абрикоси. Вони відцвіли, а тепер на них нічого немає, голі стоять без листя і чорні. Таке саме і в сусідів.
Попри щоденні вибухи та обстріли, жителі херсонських передмість продовжують піклуватися про свої сади та городи.
– Насправді це – чи не єдине, що у нас лишається. З роботою досить важко у Херсоні, вулицями ходити теж не дуже хочеться, бо те, що навкруги, не радує око. А городи – це у нас в крові, наша віддушина. Нещодавно знайомий поїхав у Кізомис, бо капусту треба подивитись, яку посадили. Каже, все свистить, стрілянина – а вони з капустою в городі. Слава Богу, цілі, – ділиться враженнями Олександр.
Херсонські ґрунти стресують
Воєнні дії на території Херсонщини завдають шкоди усім екосистемам. У тому числі й ґрунтам, впливаючи на них механічно і хімічно. Громадська організація «Екодія» спільно з науковцями досліджувала вплив військових дій на стан українських ґрунтів. За спостереженнями дослідників, страждають ділянки поблизу зон розмінування і там, де часто їздить важка військова техніка. Струс землі призводить до деформації ґрунтового покриву, зміни його структури, ущільнення – і в результаті порушення водного балансу ґрунту та розвиток ерозії, втрати первісних хімічних властивостей ґрунту. Все це впливає і на рослини.
Ще більшої шкоди завдають хімічний вплив, важкі метали, вибухова речовина, яка розноситься підземними водами. Відновлення ґрунтів, щоб зробити їх знову придатними для рослинництва та землеробства, це тривалий процес. І оскільки сьогодні Херсонщина – одна з найбільш замінованих зон у світі, розмінування стає першочерговим завданням. Тільки після цього можна говорити про відновлення земель.
Одна з технологій, яку фахівці вважають найбільш результативною, – це «консервація» земель. Цей метод передбачає перетворення зони негативного впливу на природоохоронний об’єкт, повну заборону господарської діяльності на забрудненій території. Така тактика була використана після аварії на ЧАЕС. Втім, метод має свої мінуси: це тривалий процес і навряд чи влаштує аграріїв. Ймовірно, вирішення проблеми хоча б на деокупованих територіях потребуватиме законодавчих змін та значних зусиль.
Олеся СКРИПКА.