Свого поважного ювілею Олег Петрович, головний лікар Херсонського обласного кардіологічного диспансеру, міг би і не дочекатися. Коли в його робочий кабінет ввійшли «покупці» в супроводі озброєних окупантів і запропонували бути тим же головлікарем, тільки під російським «протекторатом», він відмовився. «Подумайте! – порадили непрохані гості. – Ми ще зайдемо…»
Головлікар не зрадив ні клятві Гіппократа, ні Вітчизні!
Просто сказати… А пережити?
Народився Олег Петрович 22 травня 1948 року на Буковині в с. Ясино в родині службовців. Мати – сільський фельдшер, батько – бухгалтер. Чию ж стежину обрати?.. Обрав неспокійнішу – материну.
По закінченню Запорізького державного медичного інституту працював лікарем-хірургом Херсонської міської клінічної лікарні ім. Є.Є. Карабелеша, заступником головного лікаря. У послужному ювіляра – розбудова матеріально-технічної бази поліклінік №1 та N92 на вул. Тираспільській, за що удостоєний відзнаки МОЗ України «Відмінник охорони здоров’я».
І коли у 1988 році постало питання, кого призначити головним лікарем обласного кардіологічного диспансеру, вибір випав на 40-річного Мазуряка. Із тих далеких уже пір він і очолює один із кращих високотехнологічних спеціалізованих лікувальних закладів півдня України. Кращим його зробив ювіляр, згуртувавши навколо себе людей, відданих медицині.
Олег Петрович – єдиний на Херсонщині лікар, котрий очолює крупну медичну установу протягом такого тривалого часу. При ньому відділення та служби диспансеру обладнувалися сучасною високотехнологічною діагностично-лікувальною апаратурою провідних фірм світу. І ця апаратура із неба не падала…
Зародилася кілька років тому у ювіляра мрія – довести свій робочий стаж у медицині до піввікового рубікону. Уже довів! Можна б і на заслужений відпочинок. Але куди!
Окупанти понівечили історичний будинок, у якому розміщується диспансер. Потрібно відновлювати. І колектив доукомплектовувати – теж. Незакінчений поки що й інший власний проект. Великий природолюб, затіяв Мазуряк створити на подвір’ї диспансеру зелено-квітуче диво, «куточок рідної Буковини на Півдні України». І цей куточок – вже реальність. А загалом головлікар посадив у своєму життя дві тисячі дерев! Уявляєте?.. А якби кожен із нас стільки посадив, якою б зеленою була б не лише Херсонщина – вся Україна!
…Із лівого берега Дніпра ще прилітають снаряди, а колектив під орудою Олега Петровича сумлінно повертає диспансерові довоєнний робочий графік – приймає відвідувачів, лікує хворих, фарбує лавочки у жовто-блакитний колір, сіє траву і висаджує троянди. Люди вірять у близьку перемогу, і ця непохитна віра від нього – від головлікаря.
Олег Петрович – знакова постать на Херсонщині. Він – лікар вищої категорії, заслужений лікар України, Почесний громадянин Херсона, нагороджений багатьма державними і церковними відзнаками.
Із роси і води Вам, Олеже Петровичу! Хай буде світлим кожен день у Вашому житті!