«На півдні України тривають бої навколо села Кринки, де українські морські піхотинці утримують плацдарм на східному березі Дніпра, – пише «Європейська правда» з посиланням на свіжий розвідувальний огляд Міністерства оборони Британії. – …Бої навколо Кринок мають менший масштаб, ніж деякі основні битви війни, констатували в МО Британії, але російське керівництво буде розцінювати їх як вкрай неприємні». Хоча воно вже розцінює. І навіть реагує. Звісно, що словесно.
Одним з перших загавкав у соцмережах самопроголошений «сенатор» ігорь кастюкєвіч: «Щоденно ЗСУ роблять спроби переправитись з правого берега на лівий і кожен раз втрачають особовий склад, у дуже пристойній кількості. Їм набридло відправляти під російську арту своїх. А цивільні херсонці для них – не більше, ніж ресурс. Тому вони ловлять всіх, кого бачать на вулиці, у магазинах, гаражах. Відловлюють людей, як псів, засовують у «чорні воронки», переодягають у військову форму і відправляють гинути».
Навіть у щоденних повідомленнях телеграм-каналу «Жизнь в оккупации» «українські бойовики» «перестали» грабувати мирне населення і «зайнялись» виключно відловом, як їх назвав кастюкєвіч, псів. 18 листопада канал написав про те, що «військові з ТЦК у черговий раз побили, а потім силою запхали у свій мінівен п’ятьох чоловіків». Сталось це «біля стадіону ім. Петровського, близько 10 годин ранку, на автобусній зупинці». Маленькі, мабуть, були чоловіки, якщо аж вп’ятьох разом з працівниками ТЦК у мінівен помістились. Хоча за день до того автори каналу писали, що військові їздять містом на бусі.
За «даними» пропагандистів, біля торгового центру «Салют» шестеро співробітників ТЦК з буса «насильницьким шляхом забрали трьох чоловіків, які проходили повз них, віком 30 – 40 років». 20 листопада знову на бусі, але п’ятеро військових о 7.00 ранку зайшли додому до вигаданої громадянки і «без вручення повістки схопили і насильно відвели її брата – громадянина України Ніколаєва Н.Р., 18.06.1997 р. н.» Потім на основі таких «новин» роблять свої «репортажі» федеральні телеканали. А далі, як у Шатобріана, «брехня, яка повторюється тисячу разів, стає правдою». Щоправда, не назавжди.
Богдан СТРАЖАК.