Як і багато хто з колег, отримавши вищу освіту і вже працюючи за освітянським фахом, активно сількорив, головним чином через що і був запрошений на журналістську посаду до штату Нововоронцовської районної газети. Саме тут вповні заврунилися та набрали сили творчі паростки професійного газетяра.
Невдовзі отримав посаду редактора-керівника творчого колективу Верхньорогачицької районки. А далі найголовніша віха – цікава і відповідальна робота у Херсонській обласній держтелерадіокомпанії, редагування газет “Ефір” та “Ефір-експрес”, сукупний разовий тираж яких сягав 150-и тисяч екз., а обсяг кожного номера щотижня – від 16-и до 24-х сторінок. Ще те навантаження! Внаслідок багатьох чинників, звісно, а найголовніше, – завдяки талантові організатора і власній харизмі, Олег Дмитрович тривалий час успішно забезпечував цю, м’яко кажучи, неспокійну, але вдячну ділянку роботи.
А коли у 2005-у році паперова газета припинила виходити в світ, зініціював електронну версію її, яка фактично аж до зміни статусу телерадіоорганізації давала змогу разом з теле- і радіоскладовими забезпечувати інформування краян про актуальні новини та події в суспільно-політичному житті Херсонщини і держави в цілому. Витриманий, врівноважений, інтелігентний і уважний в стосунках, а ще високий професіонал, палкий поціновувач всього українського – культури, мови, традицій, що й знаходило яскравий відбиток в його творчому доробкові.
Олег Дмитрович був воістину Світлою людиною! Світлу пам’ять про нього ми й збережемо в наших серцях!