Нововоронцовська громада – одна з найбільш постраждалих на Херсонщині. Та попри постійні обстріли і руйнування, люди повертаються до своїх домівок, ремонтують оселі та шукають шляхи для відновлення інфраструктури. Як громада вирішує питання водопостачання? Що робити тим, у кого пошкоджене житло, але немає на нього документів? На ці та інші питання життєдіяльності громади відповідає Андрій СЕЛЕЦЬКИЙ, начальник Нововоронцовської селищної військової адміністрації.

– Пане Андрію, питання водопостачання в селищі залишається одним із найактуальніших. Особливо гостро ця проблема постала після знищення окупантами Каховської ГЕС. Завдяки зусиллям керівництва громади та КП «Комунсервіс» вдалося певною мірою стабілізувати ситуацію. Яким чином? Як вплинуло на це підключення додаткових свердловин? Чи є нові підключення?
– Наразі майже всі свердловини підключені, але не запущені. Основна затримка пов’язана з технічними та організаційними труднощами, зокрема під’єднанням до електромережі. Процес реалізації таких проєктів включає кілька етапів, і кожен з них має свої нюанси. Роботи виконує підрядник, фінансує донорська організація. Технічний нагляд ми здійснювати не можемо. Наразі тривають перемовини з ЕК «Херсонобленерго» щодо фінальних узгоджень підключення свердловин. Розраховуємо на конструктивний діалог і оперативне вирішення питання – від цього залежить стабільність водопостачання.
– Чи є інші проблеми з водопостачанням?
– Так, і одна з них має стратегічний характер. Навіть після запуску свердловин актуальним залишається питання зношеності водогону: з 34 км труб приблизно 20 км потребують заміни. Якщо зараз створити необхідний тиск, у старих мережах можуть виникати пориви. Це стало очевидним, коли ми зіштовхнулися з проблемою постійного заболочення на одній із ділянок. На перший погляд причина була незрозумілою – не було жодних даних про водогін у цьому місці. Проте, коли почали розкопки, з’ясувалося, що під землею проходять одразу 4 водопровідні труби. Дві з них вели в невідомому напрямку, про їх існування взагалі ніхто не знав. Вода продовжувала заповнювати їх і через тріщини просочувалася в ґрунт, утворюючи постійне болото.
Такі випадки непоодинокі. Мережі прокладали ще до 1970-х років, і на той час документацію вели інакше, іноді її взагалі не було.
Ми досі відкриваємо нові «секрети» старої водопровідної системи. Більшість трубопроводів будували різні організації: колгоспи, промислові підприємства, комунальні служби. І кожен робив це на свій розсуд. Деякі з них раніше використовувалися для промислових потреб, інші були резервними, а деякі просто забуті й занедбані. Точних схем немає, тож кожен ремонт стає розслідуванням: що це за труба, куди веде і чи не створює прихованих проблем?
– Які ще заходи були чи будуть реалізовані для покращення водопостачання?
– Найкращий вихід – оновлення системи. Незважаючи на постійну загрозу атак дронів, уже прокладено нову трубу по вулиці Промисловій, де раніше були промислові підприємства. Це дозволило усунути ризики незаконних підключень і зменшити втрати води. Тут замінено вже два кілометри труб. Втім, залишається проблема на території Посьолка, вулиць Богдана Хмельницького, Виноградної, Миру, Прикордонної та інших. Там водогін теж замінимо, як це зробили минулого року на проспекті Черкаському. Комунальному підприємству поставлене завдання: оновлювати всі аварійні ділянки з застосуванням сучасних матеріалів або оптимізувати діаметр труб, щоб покращити тиск у мережі, винести водяні вводи («причали») за межі домогосподарств.
– Чи вдалося залучити додаткове фінансування?
– Так, вже маємо конкретні результати завдяки підтримці дружньої до нас країни – Нідерландів: Асоціація муніципалітетів Нідерландів (VNG), виступила нашим ключовим партнером. В рамках співпраці керівник КП «Комунсервіс» Сергій Пилипенко та я пройшли навчання у цій країні, де вивчали управління водними ресурсами та ефективні методи водозабезпечення. Це було дуже корисно: ми не лише отримали важливі знання, а й змогли залучити 40 млн грн на реконструкцію водогону. На ці кошти вже проведено тендер, визначено переможця, і він уже працює у нас. Термін виконання для підрядника – до кінця літа. І якщо все піде за планом, ми нарешті побачимо новий пластиковий водогін для Посьолка. Це величезний крок уперед у розв’язанні проблем із водопостачанням.
Крім того, у нас уже є чітке бачення, як реорганізувати систему водопостачання нашого містечка. Ми розробили нову модель її роботи, яка враховує рельєф місцевості. Важливо розуміти, що Нововоронцовка знаходиться на різних висотах, і це впливає на подачу води. Тому плануємо розподілити водопостачання на зони. Це дозволить уникнути ситуацій, коли через аварію в одній частині без води залишається все містечко.
– У розпалі – сезон поливу. Чи є механізми контролю за незаконними врізками?
– Це величезна проблема. Щомісяця «Комунсервіс» подає в мережу близько 30 тисяч кубометрів води, але оплачується лише 3 тисячі. Решта втрачається або через пориви, або використовується нелегально. Ліві врізки існують ще з радянських часів. Інколи люди навіть не знають, що у них є незаконне підключення. Але здебільшого вони свідомо ухиляються від оплати. Щоб вирішити проблему, діємо у кількох напрямах. Перш за все, розглядаємо варіант оптимізації тарифів: врахування фактичного споживання води, зокрема для поливу городів та утримання худоби. Те, що робимо вже зараз, це заміна водогону. Після реконструкції причали виноситимуть за межі подвір’їв, що унеможливить незаконні підключення. І, звичайно ж, те, що треба було зробити вже давно – юридичні заходи. Ми найняли фірму, яка займається позовами щодо боржників та порушників правил водокористування.
– Які плани для повного вирішення проблеми водопостачання?
– У мене є нестандартна, але цілком реалістична ідея, яку можна буде втілити після Перемоги. Я хотів би відновити технічний водогін, використовуючи нові водні джерела, що з’явилися після відкриття Великого Лугу. Це дозволить забезпечити господарські потреби громади без використання питної води. Проблему планується вирішувати комплексно. Головне – завершити реконструкцію мережі та ліквідувати втрати води.
– Які ще заходи щодо цього вже реалізовані або плануються?
– Насамперед, розчищення старих колодязів. У Нововоронцовці та громаді вже очищено 11 колодязів. Деякі з них уже функціонують, проте вода там є технічною і не придатною для пиття. Тривають роботи і в степовій частині громади, де виявлено ще 5 колодязів: по одному – у Любимівці, Трудолюбівці, Миролюбівці та два – у Нововоскресенському. Маємо намір їх теж розчистити, адже в степу вода – це синонім життя. І в Осокорівці збереглося дуже багато колодязів. Як тільки дозволить безпекова ситуація, їх теж буде розчищено та обладнано для використання.
– Яка ситуація з проєктом буріння та облаштування семи свердловин, про який повідомлялося раніше?
– Підрядні організації, які займаються бурінням, мають завершити всі роботи до кінця року.
– У вашій громаді, як і в інших, діє програма грошової допомоги на відновлення житла, пошкодженого через бойові дії. Проте дуже багато людей не мають документів на право власності. Що їм робити?
– Дійсно, таких людей чимало, особливо в селах. З одного боку, ці документи обов’язково потрібно оформлювати, адже це норма закону. Тим паче, зараз у громаді працюють юристи Норвезької ради у справах біженців в Україні. Вони безкоштовно надають консультації та правову допомогу з питань житла, майна, відновлення документів та отримання компенсацій за зруйноване чи пошкоджене житло. З іншого боку, періодично до нас заходять донорські організації, які допомагають з ремонтом. Але це не комплексне відновлення – зазвичай йдеться про заміну вікон, дверей, покрівлі. Втім, навіть благодійні організації часто вимагають підтвердження права власності. Без документів людина не отримає компенсацію або житловий сертифікат.
– Чи допомагають зараз благодійні фонди у відновленні житла?
– Так. Гуманітарна організація «Сміливі» працює у Хрещенівці та Любимівці, замінюють вікна. До речі, днями Хрещенівку знову обстріляли, пошкодивши дві будівлі, тож там постійно потрібна допомога. Організація ZOA регулярно працює в Любимівці. У відновленні житла в різний час також допомагали Міжнародний комітет Червоного Хреста, БФ «Карітас», GEM, ADRA, «Янголи спасіння», «Людина в біді».
На жаль, ми не можемо змусити донорів працювати, наприклад, в прибережних Нововоронцовці та Осокорівці. Вони самі визначають, де діяти, враховуючи й рівень безпеки. Але ми постійно працюємо над залученням різних організацій та можливостей для допомоги людям.
– До кого мають звертатися громадяни, які хочуть відновити житло, але не мають усіх документів?
– Перш за все, до військової адміністрації з заявою про допомогу у відновленні. Час від часу ми отримуємо ремонтні набори: шифер, балки, дошки – для ремонтів. Допомагатимемо по можливості. У селах старости та діловоди складають списки пошкодженого житла, і наші працівники добре орієнтуються в ситуації, знаючи, які саме руйнування мали місце. На жаль, іноді трапляються випадки недобросовісної поведінки: були ситуації, коли матеріали привозили кілька разів, але згодом виявлялося, що вони зникали і їх приховували. Важливо, щоб усі були відповідальними та чесними, адже завжди є можливості для реальної допомоги тим, хто її потребує.
* Цей матеріал підготовлено за ініціативи Національної спілки журналістів України в межах Проєкту The Ukrainian Media Fund з підтримки незалежних місцевих медіа в Україні.