Сьогодні у Херсоні містяни щодня здійснюють маленькі й великі подвиги, для порятунку не тільки людей, а й братів наших менших. Так, двоє мешканців селища Кіндійка просто під скаженими обстрілами вивели з сусіднього селища Антонівка за вуздечки двох коней з тамтешнього кінного клубу «Кентавр». Прагу й Пургу один з учасників ризикованої рятувальної операції помістив у себе на подвір’ї – воно достатньо просторе, аби вистачило місця для «гостей», ще й для запасу кормів – їх також вивезли з Антонівки. У Кіндійці також «гучно», але все ж трохи безпечніше. Не порівняти з тим, що відбувається в Антонівці, яку рашисти з лівого берега Дніпра просто зносять з лиця землі.

Клуб «Кентавр» у Херсоні до війни був досить популярним з-поміж любителів верхової їзди – як малечі, так і дорослих. Створили його ще двадцять років тому ентузіастки цього хобі Олена Рожок-Танаревська та Світлана Офіцерова. У Антонівці вони орендували ділянку землі, збудували на ній легку каркасну конюшню (утеплювали, будівлю, до речі, старими килимами, наданими городянами). Та в війну коней довелося рятувати, й одного з рисаків Олена вивезла у село під Олешками, де мешкає її мати. Ще двоє поні разом зі Світланою Офіцеровою опинилися аж на Кавказі.

А Прага та Пурга досі перечікують воєнне лихоліття у Кіндійці. Вони вже так звикли до повсякчасних вибухів, що навіть боятися їх перестали – лише стрижуть вухами та хрупають собі запашне сіно. Риска і ваговоз теж в очікуванні, коли повернеться мир, і знову можна буде катати гостей на степовому привіллі.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ.