“Листи щастя” із недвозначним змістом почали надходити на адреси абонентів Херсонської обласної енергопостачальної компанії. Від людей вимагають негайно заплатити за спожиту електроенергію. Якщо ж ні – то до суду позиватимуться.

В умовах мирного часу можна було би зрозуміти претензії надавача послуг. Використав – заплати, питань немає. Але агов! Війна! Може варто переглянути підходи і змінити тон спілкування, нехай і з боржниками? Ні? Чи то байдуже, що Херсонщина пережила затяжну окупацію, а значна частина і далі живе під нею? Чи не чули у ХОЕК, що у багатьох будинках окупанти селилися і не економили світло – шикували? То за них, може, теж заплатити власнику розграбованого житла? А скільки людей залишилися без роботи, а значить і без копійки! І не тому, що ледарі, а тому, що стали заручниками війни.

Та не чули про індивідуальний підхід і гнучкість у великому підприємстві. У листі-ультиматумі ніяких тобі слів розуміння ситуації, співчуття, підтримки. Як то, для прикладу, подав водоканал, який також днями звернувся до споживачів з проханням (!) розрахуватися за спожиту воду.Воно все зрозуміло, панове енергетики. Вам і роботи додалося, і втрати у вас великі, і платити вам стали менше, і працюєте ви часто у надскладних умовах. От тільки чому ми вас розуміємо, а ви нас, простих споживачів електроенергії на окупованих/деокупованих/зруйнованих територіях – ні?

Оксана МАКСИМОВА.