Українська природоохоронна група побувала на місці спустошеного Каховського водосховища. Науковці відзначають велетенські масштаби шкоди навколишньому середовищу. Особливо сильного (катастрофічного!) впливу зазнали екосистеми, розташовані вище греблі Каховської ГЕС. З метою вивчення процесів, які відбуваються на дні колишнього водосховища, і була організована експедиція на територію Національного природного парку «Кам’янська Січ».
Під час неї науковці дослідили ініціальні стадії заростання сухого дна Каховського водосховища. Відібрали зразки грунту з його дна для дослідження грунтових водоростей, а також його хімічного складу та фізичних властивостей, відібрали зразки на віруси й бактерії.
“Відбір зразків проводився у різних типах екосистем в затоках Каховського водосховища на території НПП «Кам’янська Січ». Ми не могли відібрати зразки безпосередньо з дна основного ложа водосховища, тому що в цьому місці його ширина складає лише 4-5 кілометрів (мінімально 3,3 кілометри). Власне, це і є відстань до російських військових, які окупували лівий берег Дніпра і щоденно обстрілюють правий берег річки. Саме через можливі обстріли ми не могли працювати тут. Коли відженуть росіян від лівого берега, плануватимемо ще одну експедицію, на водосховищі”, – йдеться в повідомленні.
Для ознайомлення з ситуацією у головному ложі Каховського водосховища експедиція робила зупинку в Нововоронцовці. В цьому місці ширина водосховища досягає майже 20 кілометрів.
“Загалом картина вражає. До того ми бачили багато і фото, і відео, але вони не передають масштабів катастрофи. Оголилося понад 200 тис. га землі, на якій абсолютно нічого не росте, а до цього була водна екосистема. Усі водні організми раптово загинули, а наземних ще немає (вірніше вже почали з’являтися лише перші проростки). На дні водосховища до горизонту ми бачили сухе дно з окремими водоймами, позбавлене будь-якої рослинності. Сьогодні це виглядає, як величезна пустеля. Уперше така велика територія грунту оголилася, це можна порівняти з раптовим відступом льодовика”, – пишуть експедитори.
Що ж буде далі? Науковці дискутують: одні говорять, що в цих місцях будуть інвазивні види, інші − що будуть деревні види, треті − що там частково може відновитися степ.
