Від обстрілів страждають не лише люди, а й тварини. Як дикі, так і домашні улюбленці. І вони також потребують уваги та допомоги.

У березні 2026 року  упродовж чотирьох днів  на Херсонщині працювала ветеринарна місія благодійної організації UAnimals. Хвостаті пацієнти були переважно із Калинівської та Великоолександрівської громад.

Ця організація не вперше допомагає тваринам Херсонщини. Ми поспілкувалися із менеджеркою проєктів UAnimals Анною Матвейчук про евакуацію котів і собак, допомогу з кормами і про відкритих людей Херсонщини.

– Пані Анно, від початку повномасштабного вторгнення рф скільки ветмісій на Херсонщині провела ваша організація?

– Цього року ми провели одну ветеринарну місію на Херсонщині.

Загалом ми почали їздити із ветеринарною місією на прифронтові території з вересня 2024 року. Відтоді реалізували 21 ветеринарну місію, зокрема, в Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Сумській, Миколаївській, Запорізькій областях. У Херсонській області з ветмісією були один раз.

Крім виїзних місій, ми також працюємо через партнерські ветеринарні клініки: туди звертаються опікуни, господарі хвостатих та волонтери, щоб стерилізувати тварин. Це дає змогу допомагати навіть тоді, коли немає можливості працювати безпосередньо на місці з ветеринарною місією.

– Скільки тварин Херсонщини вдалося підтримати під час цієї гуманної справи?

– Під час ветеринарної місії допомогу отримали 336 тварин, із них  124 собаки та 185 котів.

Зокрема,  надані такі послуги:

• 309 тварин були простерилізовані, вакциновані від сказу, чіповані, оброблені від паразитів;

• 19 тварин були окремо вакциновані від сказу;

• 12 тварин  вакциновані комплексною вакциною проти вірусних захворювань;

•  надано 32 ветеринарні консультації;

• здійснено 8 випадків додаткового лікування;

• 93 тварини були відловлені ловцем команди “Доступна стерилізація”.

 

– Розкажіть про підготовку до ветмісій: як вирішуєте, куди саме поїхати, скільки людей, як збираєте інформацію про потреби у лікуванні, стерилізації тощо? Людям слід записуватись чи діє жива черга?

– Заявки на проведення ветеринарних місій ми приймаємо через наш чат-бот. Запит може подати людина або команда, яка хоче запросити нас у свій населений пункт, та долучається до співорганізації на місці.

Під час вибору локації ми враховуємо рівень безпеки, доступ до ветеринарної медицини на зазначеній території та кількість тварин, які потребують допомоги.

Після цього  разом із місцевим куратором оцінюємо потребу: проводиться опитування серед мешканців, щоб зрозуміти, чи є запит на лікування та стерилізацію тварин. Якщо локацію затверджено, місцева команда допомагає сформувати списки тварин і визначити місця для відлову безпритульних.

Ми просимо місцеву команду заздалегідь формувати запис, щоб рівномірно розподілити навантаження на команду під час роботи в громаді. Водночас, якщо люди не встигли записатися, за можливості  також приймаємо їх під час ветеринарної місії.

З нашого боку попередньою підготовкою займається проєктна менеджерка разом з адміністраторкою проєкту, а до складу виїзної команди також входять 2 ветеринарні лікарі, 2 асистенти, ловець та відеографка.

– Із якими найбільшими викликами стикаєтеся під час подібних виїздів?

– Під час ветеринарних місій ми стикаємося з різними викликами. Один із основних — це безпекова ситуація. Ми завжди маємо правильно оцінити ризики та прийняти рішення щодо локації, де працюватиме команда.

Ще один виклик — це рівень обізнаності людей щодо стерилізації тварин. Ми часто стикаємося з поширеними міфами та недовірою опікунів, що ускладнює комунікацію і надання ветеринарної допомоги тваринам.

Окремим викликом є здебільшого польові умови роботи. Зокрема, у холодну пору року важливо забезпечити тепло в приміщеннях для операцій і післяопераційної перетримки, адже після наркозу тварини потребують стабільної температури. В умовах відключень електроенергії та обстрілів цього  важко дотриматися.

Кожна ветеринарна місія має свої особливості і низку викликів, але команда завжди шукає рішення, щоб забезпечити якісну ветеринарну допомогу там, де вона справді потрібна.

– Ви  допомагаєте не лише з лікуванням, а й корми та будки передаєте херсонським притулкам і активним громадянам, які підгодовують тварин. Скільки від лютого 2022 року вже передали такої допомоги для Херсонщини?

– Так, ми регулярно допомагаємо Херсону та Херсонській області в різних форматах, залежно від потреб на місці. Наші волонтери передають корм місцевим мешканцям, які опікуються великою кількістю тварин, підтримують притулки, а також установлюють будки для безпритульних тварин. Команда рятівників також евакуює тварин.

Якщо говорити про останні місяці, то лише за лютий під час кількох виїздів наша спільнота волонтерів забезпечила кормом 555 тварин у Херсоні.

Крім того, під час зимових холодів наші волонтери встановлювали утеплені будки для тварин на прифронтових територіях. Також ми передаємо допомогу притулкам: наприклад, доставляємо великі партії кормів, забезпечуємо ліками, вакцинами тощо.

– Ваша організація активно допомагає і з евакуацією тварин із Херсонщини. Скільки їх уже вивезли?

– Загалом від початку повномасштабки ми евакуювали майже 10 тисяч тварин із прифронтових територій: домашніх, свійських, диких. Вивозимо із тих місць, де ситуація найкритичніша і евакуація необхідна “на вчора”.

– Ви також допомагали Херсонщині і під час ліквідації наслідків підриву греблі Каховської ГЕС. Розкажіть, як це було, чи багато людей залучалось?

– Після підриву Каховської ГЕС ми долучилися до спільної роботи разом із рятувальниками та волонтерами з усієї країни. Допомога була комплексною — від евакуації тварин до забезпечення їх їжею, лікуванням та іншим усім необхідним.

Зокрема, нам вдалося закупити 37 тонн корму: понад 20 тонн ми роздали безпосередньо в Херсоні та прилеглих селах, а решту передали притулкам, які приймали евакуйованих тварин. Паралельно ми евакуювали близько 350 тварин, як власними силами, так і в координації з іншими організаціями.

На місці працювало наше ветавто: ми надавали невідкладну допомогу, стерилізували, вакцинували та оперували тварин. Згодом оплачували лікування евакуйованих тварин на запит притулків-опікунів.

Також ми забезпечували волонтерів і притулки всім необхідним для порятунку тварин: клітками, переносками, медикаментами, будками, матеріалами для вольєрів тощо. Допомагали з паливом і транспортуванням, фінансували закупівлю спорядження для рятувальних операцій.

Окремим напрямом була допомога з водою, ми постачали питну воду в Херсон і облаштували резервуари для її зберігання, зокрема в притулку Котофеї.

– Чи є історії з Херсонщини, які  залишилися в пам’яті.

– Найбільше на Херсонщині запам’ятовуються люди. Тут вони дуже відкриті до допомоги і підтримки, і це відчувається майже в усьому.

Під час ветеринарної місії нам терміново потрібно було організувати транспортування тварин із сусідньої громади. Місцева громада, на жаль, не мала такої можливості, але передала контакт місцевого підприємця пана Віталія. Я зателефонувала йому пізно ввечері з проханням про допомогу, і вже наступного дня він разом із нами поїхав за тваринами.

Водночас місцева команда виконала величезний обсяг підготовчої роботи: облаштувала простір для проведення місії;  встановили окрему палатку, де ми змогли організувати операційну та зону для післяопераційної перетримки тварин.

Це дуже показовий приклад того, наскільки люди на Херсонщині залучені в процес і готові допомагати, навіть коли це потребує значних зусиль.

– Як люди можуть допомогти вам для підтримки тварин на прифронтових територіях?

– Допомогти тваринам із прифронтових територій можна по-різному. Усе залежить від ресурсів і можливостей кожної людини. Ми намагаємося дати різні варіанти підтримки.

Найперше — це донати. Саме завдяки фінансовій підтримці ми можемо закуповувати корм і медикаменти, оплачувати евакуації, ветмісії, лікування тварин і підтримку притулків. Тому для нас критично важлива регулярність цієї допомоги.

 

Завжди закликаємо людей долучитися до нашого Клубу рятівників тварин. Це формат щомісячної підписки, коли людина обирає комфортну суму, яка автоматично списується. Така підтримка дає нам стабільність і можливість планувати допомогу наперед і бути впевненими, що ми зможемо рятувати тварин і завтра.

Також можна зробити разовий внесок — наприклад, у банку Monobank.

Якщо немає можливості задонатити, можна долучитися до волонтерської спільноти.

Про усі доступні способи підтримки можна дізнатися на нашому  сайті, де кожен  може обрати для себе формат допомоги.

Олена Пімєнова,
фото надані UAnimals