Із початком повномасштабної війни в Україні з’явився новий фінансовий фронт. Поки одні віддають останнє на потреби армії, інші навчилися на цьому паразитувати. За даними правоохоронців, обсяги кібершахрайства в країні сягнули масштабів національної загрози, а суми збитків вимірюються мільярдами гривень.

Сьогодні зловмисники  використовують тонку психологію, штучний інтелект та спекулюють на найболючіших для українців темах — виплатах від держави, допомозі ЗСУ та пошуку зниклих безвісти.

Схеми ошуканства

Як зазначають у пресслужбі кіберполіції, сучасне шахрайство майже повністю базується на соціальній інженерії – методі маніпуляцій, коли жертва під впливом емоцій сама віддає гроші або передає паролі від карток. Шахраї б’ють по трьох головних тригерах: фінансова скрута, паніка або бажання допомогти. Одна із наймасовіших схем – «грошова допомога» від держави або міжнародних організацій. Жертва переходить за посиланням на сайт, який один в один копіює дизайн «Дії» або відомого банку, і вводить туди дані своєї картки разом із CVV-кодом нібито «для зарахування коштів». За кілька хвилин рахунок жертви спустошують. Іще один цинічний вид шахрайства – збір грошей на рейкове лікування поранених військових або продаж неіснуючих автівок і дронів для фронту. Також  існує схема, де шахраї паразитують на людському горі – коли родичам зниклих безвісти бійців пишуть у приватні повідомлення і за гроші обіцяють «включити до списків на обмін» або «надати інформацію про місцеперебування». Досить поширений варіант виманювання грошей – злам акаунту у месенджерах. Шахраї беруть старі голосові повідомлення власника, за допомогою штучного інтелекту генерують новий аудіозапис чи просто пишуть текстове повідомлення і розсилають друзям, де просять гроші в борг. Почувши знайомий голос товариша чи родича, люди майже не вагаються.

У кіберполіції зазначають, що жертвами шахраїв стають не лише літні люди, а й цілком  грамотна молодь та підприємці. Психологи пояснюють це хронічним стресом, у якому українці живуть роками. У стані втоми та тривоги критичне мислення притупляється. Коли людина бачить повідомлення про загрозу втрати грошей або, навпаки, про раптову допомогу, вмикається тунельний зір — емоції перемагають логіку.

 Як розпізнати маніпуляцію

Перше, що потрібно зробити, коли ви бачите оголошення про виплати, збір на лікування чи покупку авто, прохання про допомогу – це перевірити інформацію, зазначають у пресслужбі кіберполіції. Для цього, наприклад, потрібно зайти на офіційний сайт державної установи або в свій застосунок «Дія», зателефонувати людині, яка просить гроші у борг, на мобільний номер або поставити питання, відповідь на яке знаєте тільки ви двоє. Щодо покупок в інтернет-магазинах – варто використовувати лише післяплату або перевіряти сайт через сервіс кіберполіції «Stop Fraud». Ніколи і нікому за жодних обставин не можна повідомляти СVV-код (три цифри на звороті картки), термін її дії, пін-код та одноразові паролі для входу в особистий кабінет банку. У поліції нагадують: жоден працівник банку чи держслужбовець не має права їх запитувати.

Невідкладні дії

Якщо вже так сталося, ви потрапили на гачок шахраїв і зрозуміли, що вас надурили, то варто діяти швидко. Перше, що потрібно зробити, – терміново заблокувати картку, а потім зателефонувати на гарячу лінію банку і повідомити, що відбулися шахрайські дії. Якщо ви вводили пароль від онлайн-банкінгу або соцмереж на підозрілому сайті, негайно змініть паролі на всіх пристроях та увімкніть двофакторну автентифікацію. Якщо оплатили покупку в інтернет-магазині, зробіть скріншот переписки та чека про переказ коштів, збережіть номер телефону чи посилання на сайт, із якого з вами зв’язались. Не видаляйте чат, навіть якщо шахрай починає чистити повідомлення. Того ж дня потрібно написати заяву про шахрайство до кіберполіції. Зробити це можна на офіційному сайті установи – cyberpolice.gov.ua або за номером 0 800 505 170. Це необхідно, щоб заблокувати рахунки шахраїв та попередити інших.

Тамара Бєлкіна,
фото з відкритих джерел

Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Шведської асоціації медіавидавців Tidningsutgivarna для українських прифронтових медіа в межах ініціативи Національної спілки журналістів України “Frontline Press”. This issue of the newspaper has been produced with financial support from the Swedish Media Publishers’ Association Tidningsutgivarna for Ukrainian frontline media as part of the National Union of Journalists of Ukraine’s ‘Frontline Press’ initiative.