Іще донедавна шахраїв найчастіше уявляли як людей, які грають у «наперстки» біля метро або продають неіснуючі товари з рук. Сьогодні їхні методи значно змінилися. Вони телефонують через інтернет-зв’язок, створюють фейкові сайти, маскуються під банки, державні установи, міжнародні організації, аптеки, майстрів із ремонту та навіть волонтерів.
Однак головна мета залишилася тією ж — змусити людину повірити, злякатися або поспішити. Саме на емоціях шахраї заробляють найбільше. Вони обіцяють виграш, соціальну виплату, дешевий генератор, термінову евакуацію або допомогу родичу. Натомість отримують доступ до банківських карток, акаунтів, персональних даних і грошей.
За експертними оцінками та даними Національного банку України, лише у 2025 році українці втратили через безготівкові шахрайські операції близько 1,4–1,6 млрд гривень. Було зафіксовано сотні тисяч випадків фінансових махінацій. І це тільки ті історії, які потрапили до офіційної статистики.
Старі схеми, які досі працюють
Одна з найпоширеніших схем — повідомлення про виграш автомобіля, грошей або іншого цінного призу. Людині телефонують або надсилають повідомлення, що вона стала переможцем акції. Для отримання призу потрібно лише сплатити «комісію», «податок» або «оформлення документів». Після переказу грошей шахраї зникають.
Інша схема — «родич у біді». Жертві телефонують уночі або вранці, коли людина розгублена. У слухавці може бути плач, крики, схвильований голос. Потім у розмову вступає нібито правоохоронець і повідомляє, що син, донька чи інший близький родич потрапив у ДТП, поліцію або лікарню. Проблему пропонують «вирішити» за гроші.
Сьогодні ця схема стала ще небезпечнішою. За допомогою нейромереж шахраї можуть імітувати голос знайомої людини. Достатньо короткого аудіо із соцмереж чи месенджера, щоб створити підроблений голос. Саме тому фраза «мамо, я в біді» вже не завжди означає, що телефонує реальна людина.
Під час криз шахраї швидко підлаштовуються під потреби суспільства. У період блекаутів вони продавали генератори, зарядні станції та павербанки за заниженими цінами. Під час дефіциту пального — пропонували пальне «зі складу» або «по знайомству». Головна умова — повна передоплата. Після цього продавець зникав.
Нові пастки у месенджерах
Останнім часом значно побільшало шахрайських повідомлень у вайбері, телеграмі та інших месенджерах. Часто вони стосуються соціальних виплат, пенсій, субсидій або допомоги від міжнародних організацій.
Пенсіонерам можуть надсилати повідомлення із проханням «підтвердити вік» для збереження пенсії або нібито підвищення виплат. Для цього пропонують перейти за посиланням і заповнити анкету. Насправді, це фішинговий сайт, створений для збору персональних і банківських даних.
Подібні повідомлення можуть виглядати переконливо: з логотипами, офіційним стилем, назвами відомих установ. Але пенсії, субсидії та інші соціальні виплати не оформлюються через випадкові посилання в месенджерах. Усі зміни відбуваються лише через офіційні державні ресурси, установи або застосунки.
Ще одна поширена схема — повідомлення про нібито виплати від ООН, Червоного Хреста чи інших міжнародних організацій. Людині пишуть, що «підійшла її черга» на допомогу, прохають натиснути кнопку, перейти за посиланням або назвати код, який прийшов у повідомленні. Саме цей код часто відкриває шахраям доступ до акаунта або персональних даних.
Правило просте: жодна офіційна організація не просить повідомляти PIN-код, CVV-код, паролі або коди з СМС.
Банкомати, картки і «доброзичливі помічники»
Шахраї працюють не лише онлайн. Однією зі схем є втручання в роботу банкомата. У картоприймач можуть вставити майже непомітну нитку або інший сторонній предмет. Банкомат приймає картку, дозволяє провести операцію, але назад її не повертає.
У цей момент поруч може з’явитися незнайомець, який пропонує допомогу. Він радить іще раз ввести PIN-код або повторити операцію. Після цього жертва відходить від банкомата, щоб звернутися до банку, а шахрай дістає картку та вже знає код.
Перед використанням банкомата варто уважно оглянути пристрій. Якщо картка входить із перешкодами, є сторонні деталі або поруч стоять підозрілі люди, краще скористатися іншим банкоматом. PIN-код завжди потрібно прикривати рукою. Якщо картка застрягла, не можна відходити від банкомата — слід одразу телефонувати до банку.
Псевдомайстри, фейкові аптеки та онлайн-передоплата
Окрема категорія шахрайства — побутові послуги. Людина шукає майстра з ремонту пральної машини, холодильника чи іншої техніки у соцмережах або телеграмі. Після короткого листування «майстер» повідомляє, що потрібно замовити запчастину, і просить передоплату. Гроші надходять на картку сторонньої особи, після чого зв’язок обривається.
Подібні схеми працюють і з ліками. У месенджерах можуть поширювати повідомлення нібито від відомої аптечної мережі з пропозицією замовити препарати через телеграм-канал. Людина переходить за посиланням, робить замовлення, оплачує його, але ліків не отримує.
Безпечніше користуватися лише офіційними сайтами компаній, перевіреними застосунками або фізичними аптечними пунктами. Якщо магазин або сервіс наполягає на оплаті на картку приватної особи, це привід насторожитися.
Як розпізнати шахрая
Більшість шахрайських схем мають спільні ознаки. Зловмисники майже завжди створюють відчуття терміновості. Вони кажуть: «Рішення треба прийняти зараз», «Гроші згорять через 10 хвилин», «Місць майже не залишилося», «Ваш рахунок заблокують».
Друга ознака — прохання назвати секретні дані. Це може бути PIN-код, CVV-код, пароль до онлайн-банкінгу, код із СМС або месенджера. Такі дані не мають права запитувати ні працівники банку, ні поліція, ні соціальні служби.
Третя ознака — надто вигідна пропозиція. Безкоштовний автомобіль, велика виплата, дешевий генератор або житло, вдвічі дешевше за ринкову ціну, найчастіше є приманкою.
Якщо сумніваєтесь, краще припинити розмову. Не сперечатися, не пояснювати, не доводити. Просто покласти слухавку і самостійно зателефонувати на офіційний номер банку, установи або родича.
Прифронтові громади — особлива зона ризику
Під час війни шахраї активно використовують страх людей за життя, втрату зв’язку та нестачу інформації. Особливо небезпечними такі схеми є у прифронтових громадах, де люди можуть не мати стабільного Інтернету, швидкого доступу до офіційних джерел або можливості перевірити інформацію.
Одна з найцинічніших схем — платна «евакуація». У локальних чатах публікують оголошення про терміновий виїзд із небезпечної території. За місце в автобусі просять передоплату «на пальне» або «бронь». Після отримання грошей номер зникає.
Важливо пам’ятати: офіційна евакуація, яку організовують ОВА, поліція, ДСНС або перевірені волонтерські організації, безкоштовна. Якщо від людини вимагають передоплату на картку, це може бути шахрайство.
Ще одна схема — фейковий пошук рідних. Шахраї переглядають групи, де люди шукають зниклих близьких, а потім пишуть родичам, що нібито бачили людину в лікарні, укритті чи іншому населеному пункті. За інформацію, ліки або перевезення просять гроші.
Також аферисти створюють фейкові оголошення про оренду житла в тилових регіонах. Людям, які виїжджають із небезпечних громад, пропонують квартиру за «соціальною ціною», але вимагають завдаток. Коли родина приїжджає на місце, виявляється, що житла не існує або власник нічого не знає про оголошення.
Що робити, якщо ви стали жертвою
Якщо шахраї отримали доступ до банківської картки або онлайн-банкінгу, потрібно негайно звернутися до банку та заблокувати рахунки. Після цього слід подати заяву до поліції або кіберполіції.
Якщо на людину оформили кредит без її відома, правоохоронці відкривають кримінальне провадження. Витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань потрібно передати до банку чи фінансової установи. Це може допомогти призупинити нарахування штрафів і пені на час розслідування.
Якщо є підозра, що телефон зламали, варто змінити паролі, вийти з акаунтів на всіх пристроях, оновити застосунки та операційну систему. У складних випадках — скинути смартфон до заводських налаштувань після збереження важливих даних.
Заяву про кіберзлочин можна подати через Кіберполіцію України. У разі проблем із банківськими операціями варто звернутися до банку та Національного банку України. Підозрілі посилання можна перевіряти через спеціальні сервіси, зокрема державну платформу Check.
Шахрайство постійно змінюється, але його основа залишається незмінною: аферисти використовують довіру, страх, поспіх і бажання отримати допомогу. Найкращий захист — не поспішати, не передавати конфіденційні дані, перевіряти інформацію лише через офіційні джерела та попереджати про небезпечні схеми своїх близьких, особливо літніх людей.
автор: Інформаційна служба НСЖУ
