Донецький «браток» презентував генічеським першокласникам «Азбуку Херсона» 

Над свідомістю дітей, які залишились в окупованій частині Херсонщини, рашисти проводять жахливі експерименти. Роблять все для того, аби знищити їх самосвідомість, аби маленькі українці почали називати себе росіянами.

Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!

Генічеським першокласникам, зокрема, рашисти вручили таку собі «Азбуку Херсона». Автором ідеї написання такої пропагандистської макулатури (як і «Азбуки Донбасса», і інших «азбук»), повідомляє окупаційний телеканал «Таврия», виступив «голова громадської палати» «днр» олександр кофман. Що ж то за «Азбука Херсона» така, спитаєте? Давайте «полистаємо». На літеру «Х» там написано наступне: «Херсон, земля родная, Дарит людям урожаи. Здесь из года в год родится Наша русская пшеница» Російська?! Та невже? Проте віршик під літерою «Р» підтверджує, що «азбуку» писали вороги: «Это Родина наша, Россия: Реки и степи, леса и поля. Нет на планете державы красивее – Будем беречь её вместе, друзья!» На літеру «Е» написана наступна єресь: «Екатерина, царица России. Наверное, были царицы красивее. Но точно умнее цариц не бывало. Она, между прочим, Херсон основала!» А хто ж є автором ідеї написання цієї жахливо-брехливої «азбуки»?

«Миротворець» пише, що уродженець Макіївки, колишній начальник відділення українського банку олексанр кофман свою сепаратистську «кар’єру» починав «віце-спікером» «парламенту» «днр», а згодом став «міністром закордонних справ» фейкової республіки. Після арешту павла губарєва тримав «касу» донецьких сепаратистів. Був покровителем спа-салонів Донецька, де надавались інтим-послуги. Контролював контрабанду. Разом з порєчєнковим знаходився у Донецькому аеропорту, коли той стріляв з кулемета у бік ЗСУ… Та таку істоту до людей взагалі не можна підпускати, не те що до дітей! Шкода малюків, дуже шкода…

Борис ВИНОГРАДОВ.

Більше на нашій сторінці у Facebook та каналі в YouTube!

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Прокрутка до верху