Понад чотири з половиною роки війни Херсонська область проходить через окупацію, деокупацію, руйнування та хвилі міграції. Але за лаштунками новин про обстріли й гуманітарні конвої формується інша, менш помітна, але не менш гостра проблема – як громадам, що опинилися у відносно безпечній зоні, побудувати економічне майбутнє, коли основний ресурс, люди, або виїхали, або перебувають у стані, який фахівці описують як «навчену безпорадність».

Саме на цьому фокусується проєкт «Економічне відновлення громад Херсонщини», який Громадська організація «Агенція регіонального розвитку Таврійського об’єднання територіальних громад», яка раніше працювала у Новій Каховці на потреби гомад Каховського району (далі АРР ТОТГ), реалізує за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах конкурсу «Імпульс» програми «Демократія і належне врядування». Робота охоплює дві територіальні громади – Великоолександрівську та Високопільську, ключовим партнером у проєкті виступає Агенція регіонального розвитку «Офіс євроінтеграції» Херсонської області. Те, що команда дослідила за час реалізації проєкту у роботі з громадами та експертами, дає доволі чітку та доволі тривожну картину. Стаття ґрунтується на коментарях Галини Потопальської, експертки з розбудови організаційної спроможності та формування ефективних команд для реалізації стратегії організацій і забезпечення їхнього сталого розвитку, та команди АРР ТОТГ.

Три пов’язані наслідки війни

Ми виділяємо три взаємопов’язані наслідки, які визначають ситуацію в обох громадах.

Перший – дефіцит людського ресурсу: бізнес, громадські організації та найактивніша частина населення релокувалися, тоді як у громадах здебільшого залишилися ті, хто потребує соціальних послуг, а не ті, хто готовий генерувати нові ініціативи, вони є, але цього недостатньо для економічного відновлення території. Показово, що відтік населення вже зупинився, а базові житлові умови відновлено. Проте це не означає повернення економічної активності.

Другий наслідок – власне економічна відбудова. У Високопільській громаді, за офіційними даними, наразі проживає 6200 осіб постійного населення, з них 509 – внутрішньо переміщені особи, здебільшого працездатного віку. Є значна частина переміщених осіб, які потребують роботи, але громада немає інструментів для формування нової економічної моделі в умовах війни. Громади не можуть стимулювати бізнес, це не є їх прямою функцією, головніше – соціальна інфраструктура та послуги. Бізнесом мають займатись підприємці і генерувати доходи і податки. Фокус дуже важливий. Ті підприємці, які є, не ризикують інвестувати з огляду на військові та екологічні ризики: посуха, відсутність поливу унеможливлюють введення нових культур, більш стійких до змін клімату, тваринництво – так само ризикове, можна, та не у великих масштабах, переробка – так, більш цікавий напрямок, та потребує і значних інвестицій, і сміливості, адже становище з людьми і логістикою нестабільне.

Третій наслідок – брак зовнішньої експертизи для впровадження змін. Фахівців треба залучати ззовні, вакансії є. Тут показовий факт: за підтримки АРР ТОТГ у 2023–2024 роках уже розробила інвестиційні паспорти для десяти громад Херсонщини за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ). Але, за словами фахівчині ОМС, яка адмініструє проєкти громади на платформі Dream, жоден із поданих проєктів не стосується економічного відновлення – усі вони про соціальну інфраструктуру. Цифри це підтверджують: Великоолександрівська громада має 51 опублікованих проєктів на Dream, Високопільська – 19, за складом це “Освіта і наука”, “Муніципальна інфраструктура та послуги”, “Охорона здоров’я”, “Житло”, “Громадська безпека”, “Цифрова трансформація”.

Четвертий, менш очевидний ризик – довгострокова невизначеність. Людям потрібна впевненість, віра у завтра, мати бачення і стратегію розвитку. Але як це зробити, коли горизонт прогнозування менше року? Серед експертів уже обговорюється можливість нової хвилі децентралізації, укрупнення громад чи перегляду доцільності відбудови віддалених населених пунктів залежно від наявних ресурсів. Це означає, що плани відновлення варто формувати не в межах однієї громади, а з урахуванням усього субрегіону – приватно-публічного партнерства, міжмуніципальної співпраці, кластерної взаємодії. Це не про нові моделі, а більше методики для більшої стійкості: чим у вас більш надійні партнери, тим ви більш стійкіші.

Що вже відомо про вирішення

До 2026 року вже існували проєкти стратегічного характеру. Для Високопільської громади ще у 2019 році, за підтримки USAID, розроблено Стратегію сталого розвитку, а пізніше, у партнерстві з Агентством міжнародного співробітництва Асоціації муніципалітетів Нідерландів (VNG International), – План відновлення та розвитку до 2027 року, затверджений розпорядженням начальника військової адміністрації у червні 2023-го. У цьому документі громада визначила стратегічне бачення себе як «агропромисловий центр розвитку бізнесу на засадах циркулярної економіки та «зеленого курсу»».

Аналогічна картина у Великоолександрівській громаді: попри пошкодження до 80% об’єктів житлового фонду та комунальної власності внаслідок бойових дій, за підтримки міжнародної допомоги вже підготовлено проєкт Програми комплексного відновлення території до 2027 року, а влітку цього року – пакет документів на створення ветеранського хабу з компонентом працевлаштування ветеранів. Та керівництво громади підтвердило: цього недостатньо, потрібен саме комплексний економічний підхід, а не фрагментарна підтримка окремих категорій населення.

Тут доречно навести думку директорки Інституту демографії Елли Лібанової: заселення прикордонних територій можливе лише за умови доплат бізнесу й мешканцям за ризик, використання вахтового методу роботи та цілеспрямованого формування мотивації залишатися. Жодної подібної програми для Херсонщини сьогодні не існує.

Погляд практика: людський капітал важливіший за інфраструктуру

Окремої уваги заслуговує експертна позиція Галини Потопальської, яка модерувала стратегічну сесію з громадськими організаціями «Толока для НУО» і безпосередньо спілкувалася з представниками ОМС, бізнесу та громад. Її спостереження суттєво доповнюють картину, яку ми зафіксували в заявці.

За її оцінкою, основний фокус варто скеровувати саме на роботу з людським капіталом, і не вибірково, а щодо всіх, «хто ідентифікує себе з Херсонщиною і хоче бути причетним до зміни поточної ситуації». Це ширше визначення цільової аудиторії, ніж просто «мешканці громади»: воно охоплює і людей, які виїхали та зберігають зв’язок із регіоном.

Потопальська формулює конкретну послідовність кроків для прифронтових громад: системна робота з людьми – «від аналізу до «включення» як активної спільноти», далі системне навчання базовим основам самостійної життєдіяльності, і як наслідок цих двох кроків – розробка повноцінної програми добробуту громади.

Найгостріше зауваження стосується логіки міжнародної допомоги загалом. Гранти, каже вона, закривають поточну потребу, і в цьому їхня цінність. Але є й зворотний бік: спільнота внаслідок постійної гуманітарної підтримки стає «навчено безпорадною» з усіма наслідками цього стану. На її думку, довгострокове відновлення – це принципово інший фокус роботи, і, можливо, зараз варто об’єднати зусилля і робити системні кроки власними силами, а вже потім за конкретними запитами звертатися по підтримку до іноземних партнерів, – бо наразі переважає «проєктний», а не системний підхід.

Це прямо перегукується з нашим власним висновком про те, що співпраця донорів із цільовими громадами поки що будується переважно навколо безпекових і гуманітарних цілей, тоді як економічний сталий розвиток у меншому пріоритеті.

Серед практичних рекомендацій Потопальської у комунікаційних матеріалах для залучення людей ззовні варто приділяти більше уваги опису унікальності та можливостей регіону та вигоди, які можна тут знайти. Показувати той же мотив, що штовхає лікарів їхати у країни третього світу – допомагати і отримати досвід, оскільки чимало людей зараз шукають нові сенси в житті, знаходять поклик в допомозі іншим.

Що ми пропонуємо в межах проєкту

Відповіддю на ці виклики стали дві пов’язані цілі нашого проєкту. Перша – розробка для кожної з двох громад окремої Програми економічної стійкості та комплексного інвестиційного проєкту, узгоджених з ОМС і місцевими стейкхолдерами, з подальшим лобіюванням їх ухвалення на місцевому рівні. Друга – формування мережі внутрішніх і зовнішніх стейкхолдерів: підприємців, експертів, громадських лідерів, – через публічні заходи «Бізнес-платформа» та «Толока для НУО», обмін досвідом.

Окремий інструмент, який ми розроблено – двомовний сайт для АРР “Офіс євроінтеграції” Херсонської області. Фокусом сайту є залучення партнерів, і для цього там публікуються інвестиційні проєкти. На відміну від державної платформи Dream, яка виконує переважно презентаційну функцію, цей сайт планується як майданчик з функціями цільового залучення партнерів для відбудови. Сайт наразі наповнюється і доступний за посиланням www.rda.kherson.ua.

За іншими результатами проєкту та проєктам економічної відбудови будуть ще опубліковані статті на ресурсах “Новий день” та сайті АРР ТОТГ.

Висновок

Матеріали й польові спостереження Галини Потопальської збігаються в головному діагнозі: інфраструктурні втрати Херсонщини часто піддаються обліку й компенсації, а втрата людського й підприємницького потенціалу – ні. Стратегічні документи, розроблені за міжнародної підтримки, здебільшого фіксують на стратегії, що є першим поштовхом і підґрунтям для подальших інвестицій в регіон. А сама логіка гуманітарної допомоги, попри всю її необхідність, за словами практика, ризикує консервувати пасивність спільноти, якщо вчасно не змістити фокус на системну, а не проєктну підтримку.

Своїм проєктом «Економічне відновлення громад Херсонщини» АРР ТОТГ створює конкретні економічні програми, за підтримки ФМ “Відродження” будує мережу людей-активістів, та створює цифровий інструмент, для залучення майбутніх партнерів.

Софія Заболотна,
фото авторки