Руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року стало одним із найсерйозніших викликів для водної безпеки Херсонщини. Спустошення Каховського водосховища, пошкодження систем централізованого водопостачання та тривалі бойові дії суттєво змінили водний баланс регіону й ускладнили доступ населення до безпечної питної води.
Додаткові ризики виникли внаслідок підтоплення кладовищ, сміттєзвалищ, промислових об’єктів і місць зберігання агрохімікатів. Це могло вплинути на якість води та створити загрозу хімічного і мікробіологічного забруднення водоносних горизонтів.
Для багатьох деокупованих громад підземні води сьогодні залишаються одним із головних доступних джерел водопостачання. Водночас актуальної комплексної інформації про їхню якість, запаси та безпечність недостатньо. Частина свердловин пошкоджена, окремі об’єкти втратили продуктивність або потребують додаткового професійного обстеження.

За таких умов відновлення водопостачання не може ґрунтуватися виключно на тимчасових рішеннях. Для ремонту наявної інфраструктури, планування нових свердловин і вибору належних технологій очищення води необхідні достовірні наукові дані.
Комплексне дослідження у 17 громадах
Агенція регіонального розвитку «Офіс євроінтеграції» Херсонської області у партнерстві з UNICEF, науковими установами, органами державної влади та територіальними громадами реалізує проєкт комплексного дослідження підземних вод на деокупованій території області.
Проєкт охоплює 17 громад і передбачає дослідження 51 свердловини. З урахуванням безпекової ситуації перелік доступних об’єктів і графік польових робіт можуть уточнюватися. Безпека фахівців та місцевого населення залишається безумовним пріоритетом під час проведення всіх польових заходів.
Мета проєкту – оцінити стан, якість і доступність підземних вод, визначити потенційні ризики для здоров’я населення та підготувати практичні рекомендації для відновлення безпечного водопостачання.
У межах дослідження буде проведено паспортизацію й гідрогеологічне обстеження свердловин, вимірювання рівнів підземних вод, відбір проб, а також фізико-хімічні та мікробіологічні лабораторні аналізи. Отримані результати порівнюватимуться з наявними історичними даними, що дасть змогу краще зрозуміти зміни, спричинені руйнуванням Каховської ГЕС, бойовими діями та іншими факторами.
Від польових досліджень до цифрової карти
Проєкт поєднує польові обстеження, лабораторний контроль і геоінформаційний аналіз. Під час виїздів фахівці перевірятимуть технічний стан свердловин, визначатимуть їхні координати та основні характеристики, вимірюватимуть рівні води й відбиратимуть проби відповідно до встановлених процедур контролю якості.
Усі результати проходитимуть перевірку та валідацію, після чого будуть інтегровані до єдиної бази даних. На їхній основі планується підготувати геоінформаційні шари та інтерактивну гідрогеологічну карту.
Цифровий інструмент допоможе систематизувати інформацію про розташування досліджених об’єктів, глибину залягання вод, показники їхньої якості, доступні ресурси та потенційні обмеження щодо використання. Доступ до окремих відомостей визначатиметься з урахуванням вимог безпеки, захисту критичної інфраструктури та правил управління даними.
Орієнтація на українські та європейські вимоги
Дослідження проводитимуться відповідно до чинного законодавства України, лабораторних стандартів і процедур забезпечення якості. Під час формування методології та переліку показників також враховуватимуться відповідні підходи Європейського Союзу у сфері контролю якості питної води, охорони довкілля та управління водними ресурсами.
Такий підхід має забезпечити достовірність і практичну цінність отриманих результатів, а також сприятиме плануванню майбутніх інвестицій у водну інфраструктуру відповідно до євроінтеграційного курсу України.
Основа для відновлення Херсонщини
Результати дослідження мають стати практичним інструментом для територіальних громад, комунальних підприємств, органів влади та міжнародних партнерів. Вони допоможуть визначати безпечні й перспективні джерела водопостачання, встановлювати потребу в очищенні або додатковому моніторингу води, планувати відновлення водопровідної інфраструктури та уникати необґрунтованого буріння нових свердловин.
Отримана інформація також використовуватиметься для підготовки інвестиційних, гуманітарних та інфраструктурних проєктів. Це дозволить спрямовувати ресурси туди, де вони матимуть найбільший вплив на безпеку людей і стійкість громад.
Проєкт триватиме до 30 червня 2027 року. За його результатами планується підготувати комплексний технічний звіт, валідовану базу даних, комплект лабораторних протоколів, геоінформаційні матеріали та рекомендації для громад.
Напрацьована методологія надалі може бути використана в інших регіонах України, які зазнали руйнування водної інфраструктури внаслідок війни, окупації або техногенних катастроф.
«Безпечна вода – це не лише базова потреба людини. Це передумова повернення населення, відновлення громад, роботи медичних та освітніх закладів, розвитку сільського господарства й економічної стійкості регіону. Наше завдання – перейти від тимчасових рішень до системного управління водними ресурсами на основі достовірних наукових даних», – зазначив керівник Агенції регіонального розвитку «Офіс євроінтеграції» Херсонської області Олег Кулакевич.
Денис Делі-Славов,
спеціаліст з питань взаємодії з посольствами та міжнародними місіями
Агенції регіонального розвитку Офіс Євроінтеграції Херсонської області



