Про реалії «російської охорони здоров’я» у окупованому Херсоні розповідає завідуючий нейрохірургічногл відділення обласної клінічної лікарні, кандидат медичних наук Олексій Леонтьєв.
– З початку окупації Херсона я поклав заяву, відмовившись керувати відділенням за вказівками колабораціоністів. Але свій обов’язок лікаря продовжував виконувати, хоча ситуація з кожним днем ставала дедалі нестерпнішою. Дійшло й до дріб’язкових чіплянь: «Виписуй направлення тільки російською мовою, прибери зображення українського прапору, зніми українські грамоти зі стіни», – ділиться прикрими спогадами Олексій Юрійович.
– Між тим, у лікарні загострювався дефіцит ліків та витратних матеріалів, що вдарило насамперед по пацієнтах. Колабораціоністське міністерство охорони здоров’я їх заспокоювало – мовляв, уже завезли до Херсона триста тонн медикаментів у вигляді гуманітарної допомоги. Люди кинулися їх шукати, а ті «медикаменти» виявилися… вантажем боєприпасів. Натомість у лікарні з’явилися пацієнти з числа російських військовослужбовців, хоча й небагато – знаю про п’ять-сім осіб. Зазвичай їх в ОКБ не оперували, а скеровували сюди на консультації.
Проте й консультувати незабаром виявилося нікому – працівники масово виїжджали. У моєму відділенні, приміром, з 11 лікарів залишилося двоє, і зрештою його просто закрили, а тих двох медиків перевели до хірургії. Припинили роботу відділення щелепно-лицьової хірургії, ЛОР, гастроентерології. Евакуювався і я – вибиратися довелося через Крим. Тепер живу на Тернопіллі».
Записав Сергій ЯНОВСЬКИЙ.