У Львові цими днями відбувся третій відбірковий тур міжрегіонального фестивалю “Мистецький шлях”. Про це журналістам “ Нового Дня” розповіла директорка Департаменту реалізації гуманітарної політики Херсонської обласної державної адміністрації Віолетта Царькова.
– Фестиваль “Мистецький шлях” зародився у 2024 році на Херсонщині. Тоді ми вирушили деокупованими громадами Херсонської області у пошуках нових талантів. І не лише молодих, а й незалежно від віку.

Ми шукали тих, хто хотів проявити свої здібності і які залишилися вдома, не виїхали. Це, зокрема, мистецькі школи, окремі виконавці, декоративно-ужиткове мистецтво. Тобто були представлені всі напрями культури і творчості. Адже це багатожанровий фестиваль. А вже у 2025 році ми розширили межі і географію фестивалю. І запрошували до участі херсонців, котрі зараз живуть в інших громадах, виїхали за межі Херсонщини. І ось у 2026-му нарешті виїхали у подорож по Україні.

Ми влаштовували відбіркові тури. Ось цей третій у Львові – вже останній. До цього ми проводили тури у Кривому Розі та Одесі. Дуже приємно, що є багато талановитих людей зі Львова, Івано-франківська. Але для нас дуже важливо, що приїжджають наші тимчасово переміщені земляки.

Сьогодні тут багато херсонців, котрі проживають у Львові; приїздили також із Калуша, Закарпаття. Тому фестиваль продовжить свою роботу. Учасники, які потраплять до фіналу, зможуть піднятися на Київську сцену в жовтні.
Під час відбіркового туру у Львові учасники представили творчі номери у різних жанрах мистецтва: вокальному, інструментальному, театральному, художньому читанні та інших. До фестивалю долучилися окремі виконавці та творчі колективи у різних вікових категоріях – діти, молодь, дорослі.
Максим Зарічний – із окупованих Олешок. Він один із найвідоміших дітей-волонтерів на Львівщині. Батько хлопця також долучився до захисту України. Але Максиму пощастило – цього разу тато приїхав у відпустку і зміг прийти на виступ.

– Максиме, що змінилося у твоєму житті за останній рік? Ти продовжуєш свою волонтерську діяльність?
– Останній рік був досить цікавий. Я з’їздив до табору, до Карпат. Іще досі волонтерю. Ми зробили для військових мінікухню. Там є газовий балон та інші необхідні на кухні речі.

– Бачу, тебе приїхав підтримати тато?
– Так, він прибув у відпустку. І ми разом із ним спробуємо випробувати ось цю мінікухню.
На фестивалі Максим співав. Цей голос Херсонщини знають і впізнають у багатьох містечках і селах Львівщини, де своїми творчими виступами хлопець зміг зібрати досить серйозну допомогу для ЗСУ.

Шестирічна танцівниця Єва Кривенко приїхала з Херсона. Займатися творчістю під дронами і вибухами досить непросто, про це розповідає мама Єви Яна:
– Ми з Херсона. Досить важко нам зараз там тренуватися. Але не полишаємо цієї справи.

– Єво, як тобі сьогодні виступалося?
– Дуже добре, але я хвилювалася.
– А про що ти мрієш?
– Про маленького котика.
Справді, попри все, що доводиться переживати сьогодні дітям прифронтових міст, у них залишаються звичайні дитячі мрії.
Ілля Білівець приїхав на фестиваль із Чорнобаївки, де зараз тимчасово живе з мамою. Але рідний дім родини залишився у Куп’янському районі Харківщини. Ілля представив дуже оригінальні театралізовані виступи.
– Ми приїхали сюди за емоціями і їх отримали. Думаю, ми гідно представили Херсон, – говорить мама Іллі.

– Як ти оцінюєш свій виступ?
– Було трохи страшно. Але я дуже мрію отримати гран-прі, – розказує Ілля.
До мистецького шляху долучилися учасники з різних куточків України. Фестиваль став простором для виявлення нових талантів та підтримки української культури, котра живе і розцвітає, попри війну.
Олеся Скрипка,
фото авторки



