Повномасштабна війна залишила без даху над головою сотні тисяч українців. Досить поширеною проблемою стала втрата документів на нерухомість — вони згоріли під час пожеж, були знищені разом із будинками або залишилися на тимчасово окупованих територіях.

Водночас у Міністерстві юстиції наголошують: навіть якщо паперових документів більше немає, це не означає, що людина втратила право власності на своє житло. Законодавство передбачає механізми підтвердження права на квартиру чи будинок, а в багатьох випадках зробити це можна без отримання дубліката старих документів.

Право власності залишається чинним

Від початку повномасштабної війни питання підтвердження права власності на житло стало одним із найактуальніших для українців. Особливо це стосується власників квартир і будинків, право на які було оформлено до 2013 року, коли ще не функціонував сучасний Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Чимало громадян досі зберігають лише паперові свідоцтва про право власності, договори купівлі-продажу, дарування чи приватизації. Саме ці документи найчастіше губляться під час евакуації, пошкоджуються водою або вогнем чи залишаються у зруйнованих будинках.

У Міністерстві юстиції наголошують: сам факт втрати документа не означає втрати права власності. Якщо нерухомість була законно оформлена, право на неї продовжує діяти незалежно від того, чи зберігся паперовий документ.

Відомості про таке майно можуть міститися в архівній складовій Державного реєстру прав або в документації Бюро технічної інвентаризації (БТІ). Саме ці архівні дані дають змогу підтвердити право власності навіть тоді, коли оригінал документа втрачено.

За звичайних умов власник повинен звернутися за отриманням дубліката документа до органу, який його видавав: нотаріуса, органу місцевого самоврядування чи іншої установи. Проте війна внесла свої корективи. Частина архівів була евакуйована, деякі залишилися на окупованих територіях, а окремі документи були знищені внаслідок бойових дій.

Саме тому сьогодні діє спрощений механізм підтвердження права власності для нерухомості, зареєстрованої до 2013 року. Він дає змогу внести інформацію про майно до сучасного Державного реєстру прав навіть без відновлення старого паперового документа.

Із чого почати відновлення документів

Насамперед власнику необхідно звернутися до державного реєстратора, який працює у Центрі надання адміністративних послуг, або до нотаріуса.

Зробити це можна особисто або через уповноваженого представника. Для звернення необхідно мати паспорт громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код), а також будь-які документи чи копії, які можуть підтвердити право власності або містять інформацію про втрачені документи.

Заява про державну реєстрацію права власності оформляється безпосередньо під час звернення.

Далі державний реєстратор самостійно перевіряє інформацію. Якщо необхідні відомості містяться в архівній складовій Реєстру прав власності на нерухоме майно, їх використовують для внесення інформації до сучасного Державного реєстру.

Якщо ж дані зберігаються лише у БТІ, державний реєстратор направляє відповідний запит до бюро технічної інвентаризації.

Працівники БТІ перевіряють свої реєстрові книги та архівні матеріали, після чого підтверджують існування права власності. Саме це стає підставою для внесення інформації до Державного реєстру речових прав.

Важливо пам’ятати й про правило територіальності. У більшості випадків звертатися необхідно до державного реєстратора або нотаріуса в межах тієї області, де розташована нерухомість.

Водночас законодавством передбачено винятки для майна, яке знаходиться на тимчасово окупованих територіях або в регіонах, що постраждали від бойових дій. Якщо квартира чи будинок розташовані в Автономній Республіці Крим, місті Севастополі, а також у Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській, Харківській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській чи Дніпропетровській областях, власник має право звернутися до будь-якого державного реєстратора або нотаріуса на території України незалежно від місця розташування нерухомості.

Таке рішення значно спрощує процедуру для людей, які були змушені залишити свої домівки та проживають в інших регіонах країни.

Суд зможе установити обставини справи

Не в усіх випадках процедура підтвердження права власності проходить однаково швидко. Найскладнішою залишається ситуація, коли інформація про нерухомість існувала виключно у паперовому архіві Бюро технічної інвентаризації, а сам архів був знищений під час бойових дій або залишився на тимчасово окупованій території.

У такому разі державний реєстратор не має можливості отримати підтвердження права власності, адже відповідні документи фізично відсутні або доступ до них неможливий.

Однак навіть у такій ситуації закон передбачає механізм захисту прав власника.

Якщо підтвердити право через архівні документи неможливо, громадянин має право звернутися до суду із заявою про визнання права власності на нерухоме майно. Після розгляду всіх доказів суд може ухвалити рішення, яке стане офіційною підставою для внесення інформації про квартиру чи будинок до Державного реєстру речових прав.

Фактично судове рішення замінює документи, які були втрачені або знищені, та відновлює можливість повноцінно розпоряджатися власною нерухомістю.

Юристи звертають увагу, що під час звернення до суду варто максимально зібрати всі можливі підтвердження права власності.

Це можуть бути копії старих документів, квитанції про оплату комунальних послуг, технічні паспорти, довідки органів місцевого самоврядування, інформація про реєстрацію місця проживання, фотографії, витяги з інших архівів або навіть свідчення осіб, які можуть підтвердити факт володіння нерухомістю.

Чим більше доказів буде подано, тим швидше суд зможе встановити всі обставини справи.

Чому не варто чекати критичного моменту

У Міністерстві юстиції рекомендують власникам житла, право власності на яке виникло до 2013 року, не відкладати внесення інформації про свою нерухомість до Державного реєстру речових прав.

На перший погляд може здатися, що якщо житло не продається і жодних юридичних дій із ним не планується, то робити це небов’язково. Насправді ж наявність актуальної інформації в електронному реєстрі сьогодні стала питанням не лише зручності, а й безпеки.

Війна засвідчила, наскільки вразливими є паперові документи. Вони можуть бути знищені під час пожежі, підтоплення, вибуху чи руйнування будинку. Разом із ними можуть бути втрачені й архівні книги БТІ, які десятиліттями залишалися єдиним підтвердженням права власності.

На відміну від паперових архівів, Державний реєстр речових прав функціонує в електронному форматі. Інформація в ньому захищена сучасними системами безпеки, резервним копіюванням та не залежить від фізичного місця зберігання документів.

Саме тому внесення відомостей до реєстру фактично стає додатковою гарантією захисту майнових прав громадян.
Іще однією вагомою причиною є можливість отримання державної допомоги за програмою «єВідновлення».

Сьогодні наявність відомостей про нерухомість у Державному реєстрі прав є обов’язковою умовою для оформлення компенсації за пошкоджене або повністю зруйноване житло.

Якщо будинок чи квартира постраждали від російських обстрілів, але інформація про право власності відсутня у Державному реєстрі, власнику доведеться спочатку проходити процедуру підтвердження своїх прав і лише після цього подавати документи на отримання компенсації.

У багатьох випадках це означає втрату дорогоцінного часу, коли людина найбільше потребує державної підтримки. Саме тому фахівці радять не чекати, поки виникне така необхідність, а заздалегідь подбати про внесення інформації до реєстру.

Важливо й те, що для власників нерухомості, право на яку було оформлене до 2013 року, внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав здійснюється безоплатно.

Захистити своє право сьогодні

Повномасштабна війна змусила українців по-новому оцінити важливість збереження документів та належного оформлення права власності. Якщо раніше паперове свідоцтво чи договір могли роками зберігатися у домашньому архіві без жодної потреби, то сьогодні вони нерідко втрачаються через бойові дії, евакуацію чи руйнування житла.

Водночас законодавство дає можливість захистити свої права навіть за відсутності паперових документів. Головне — не зволікати зі зверненням до державного реєстратора, скористатися передбаченими механізмами підтвердження права власності та внести інформацію про нерухомість до Державного реєстру речових прав.

Це не лише спростить будь-які майбутні операції з квартирою чи будинком, а й дасть змогу швидше оформити державну допомогу у разі пошкодження або знищення житла.

У нинішніх умовах електронна реєстрація права власності стала одним із найнадійніших способів убезпечити себе від додаткових юридичних проблем. Тож навіть якщо документи були оформлені багато років тому і жодних труднощів досі не виникало, варто перевірити, чи внесені відомості про нерухомість до Державного реєстру. Такий крок займе значно менше часу, ніж подальше відновлення документів після їх втрати, і може стати вирішальним для захисту майнових прав у майбутньому.

Наталія Ковальчук,

фото з відкритих джерел