Марина, психологиня хабу допомоги родинам з дітьми в Чорнобаївській громаді, працює практичним психологом вже 25 років. Одразу після закінчення університету вона пішла працювати в ліцей своєї рідної громади. Про початок війни Марина каже, що це найжахливіші спогади в житті, коли громаду постійно обстрілювали. На третьому місяці війни Марина з родиною поїхали з громади на півтора року. Але потім сім’я вирішила повернутися в рідний дім.
«Робота в Чорнобаївському хабі – це мій ресурс. Працювати з дітьми наживо, а не дистанційно – неймовірно та надихає на творчий саморозвиток. Те, як діти біжать до нас на заняття, надає всім нам сили і ми розуміємо, що це допомагає дітками нашої громади побороти свої страхи та тривоги» – так Марина розповідає про свою роботу в хабі.
Зручне розташування хабу в укритті дозволяє виконувати всі правила безпеки. Хаб має дві великі окремі кімнати, в середині розташована дитяча зона для ігор. Щомісяця психологиня Марина проводить десятки індивідуальних та групових занять.
“Всі діти в громаді стикаються з недостатньою соціалізацією, тому що навчання в школі дистанційне, дитячі садочки закриті – і у дітей зовсім не розвивалися комунікаційні навички, необхідні для подальшого життя та формування взаємостосунків. Сидячи вдома та спілкуючись лише з одними батьками, а частіше з одною мамою, діти поступово втрачали необхідність спілкування з однолітками, боялися запитати щось один у одного або у працівників хабу. Їм начебто вже більше ніхто і не потрібен, крім мами, тому спочатку діти відмовлялись від занять в хабі з іншими дітьми,” – каже психологиня.
Тому Марина, а також логопед та соціальний працівник хабу починали з кожною дитиною працювати на індивідуальних заняттях, а мами сиділи поруч і виконували всі завдання разом з дитиною. Поступово співробітники хабу просили мам сідати все далі й далі від дитини. І вже за місяць діти почали поступово переходити на групові заняття.
В хабі сформовано девʼять різновікових груп дітей, у тому числі окремі групи підлітків. У кожній групі не більше семи дітей, щоб можна було приділити увагу кожному та кожній. Марина в різних вікових групах застосовує окремі методики згідно з віковою дитячою психологією. Крім працівників хабу, раз на тиждень до дітей приходить шкільний вчитель на волонтерських засадах для підготовки до школи.
Марина розповідає: “Щоб налагодити комунікативні навички і дитина почала довіряти дорослим в хабі, ми застосовували ігрові методи. Метод арттерапії – це основний засіб зняття тривоги та страхів, коли малюки відображають у своїх малюнках те, чого вони поки що не можуть вербалізувати”. Марина також використовує техніки заспокійливого дихання для стабілізації психічного стану дітей та зняття напруги.
Психологиня активно використовує казкотерапію як один з методів арттерапії: «Ми читаємо казки, аналізуємо їх, діти відповідають на мої питання типу «А як би ти вчинив у такому випадку?», і так ми поступово підбираємося до проблем самої дитини, коригуємо поведінку через казки, долаємо агресію, закритість, труднощі комунікації з однолітками». Багато дітей переживають через те, що члени їхніх родин, здебільшого чоловіки, зараз на війні, тому для зняття напруги психологиня використовує різні психофізичні техніки.
Про результати роботи Марина впевнено говорить: «Соціалізація дітей набагато покращилась, діти навчилися спілкуватися з однолітками, вже не бояться звертатися по допомогу, коли потрібно, вільно спілкуються між собою, більш дисципліновано поводять себе на заняттях. Батьки також відмічають покращення в поведінці дітей вдома – знижується нічна тривожність, діти стали більш відкриті, вони чекають кожного візиту до хабу».
Психологиня Марина також підкреслила, що на кожному занятті вона обов’язково надає дітям можливість певний час вільно поспілкуватися між собою, тому діти здружилися, приносять один одному подарунки, розвивають дружні стосунки і поза межами хабу.
Громадська організація “Успішна жінка” у співпраці з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні реалізує проєкт “Надання психосоціальної підтримки та кейс-менеджмент родин з дітьми у Херсонській області, які постраждали внаслідок війни” у форматі хабів, впроваджуючи інтегровану модель психосоціальних послуг. Ми дякуємо за співпрацю Дитячому фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, який працює над розширенням програм із порятунку життів дітей і їхніх родин в Україні, та Міністерству закордонних справ і міжнародної торгівлі Канади.
Галина БАХМАТОВА.