«У Гаврилівській школі Каланчацького округу пройшов значимий і такий, що запам’ятається, захід під назвою «Повернем російські традиції», – повідомила у соцмережі тамтешня окупаційна адміністрація. – Він об’єднав вчителів, учнів та їх батьків, які спільними зусиллями підготували різноманітну програму, присвячену багатству і різноманіттю російської культури».
«Це все пов’язано, – розповіла пропагандистам з окупаційного телеканалу «Таврия» завуч окупаційної школи Альона Гулак. – І національність, у першу чергу – росіянин. Тобто ми повинні знати, навчати дітей, вони повинні передавати з покоління у покоління для того, щоб все зберігалось». Гулак в українській мові, якщо що, це – великий вареник, начинений маком. Звідки людина з таким прізвищем могла взяти, що вона росіянка? І головне, як вчителі-колаборанти могли саме «повертати» російські традиції, адже, щоб щось повертати, треба, щоб таке вже було раніше?
Привітала колаборантів на заході ще одна «росіянка» – фейкова депутатка фейкової ради «муніципального округу» Жаміла Запускалова – уродженка Узбекистану, яка свідоме життя прожила в українській Чаплинці. Але, звісно, дорослі мають право визначати, хто вони за національністю, однак дітей на лівобережжі такого права позбавляють, втокмачуючи їм у голову, що вони – саме росіяни. Причому починається все з дитсадка. Наприклад, до недавнього дня «воссоєдінєнія» в окупаційних дошкільних закладах «Альошкінського муніципального округу» пройшли заходи до цього «свята». Бідні діти спочатку дізнались про його «історію», а потім, як написали пропагандисти, «з особливим ентузіазмом та інтересом зобразили прапор Росії».
А скоро у дитсадках Росії і окупованих нею територій України мають з’явитись і «Розмови про важливе», які вже так набридли школярам. Таку ідею висунула одна з фіналісток російського конкурсу «Вчитель року», а кремлівський диктатор її підтримав. «Не випадково у нас у народі виникли ось ці стійкі звороти як «ввібрав у себе щось з молоком матері», – сказав Путін. – Це говорить про те, що базові цінності, базові речі акуратно, доступно для такого віку треба, звісно, доводити акуратненько до найменших дітей».
Богдан СТРАЖАК.