Випускники загальноосвітніх навчальних закладів отримують атестати – довгий шкільний шлях вже за плечима.
На жаль, більшість юнаків та дівчат завершили навчання далеко від рідних населених пунктів, адже їхні родини вимушено виїхали з прифронтової Херсонщини. Публікуємо історію однієї з таких випускниць, Ярослави Кучерової. Цей текст, разом із фото, ми побачили на сторінці її матері, відомої медійниці Олени Ваніної:
“Я вчетверте закінчила школу!!! Один раз сама, і тричі – з дітьми. Це моя маленька Яся.
Сьогодні відмінникам з Херсонщини вручили свідоцтва в Києві. Приїхати змогла третина дітей. Херсон б’ють з усіх видів зброї і полюють на людей дронами. Хтось зможе забрати свідоцтво у школі, комусь надішлють поштою. У нас немає жодної вцілілої школи. Більшість навчальних закладів в області зруйновано. Наш ліцей – з пробитим дахом, вікна залатані фанерою, а всередині – все одно чисто і затишно, як раніше. І квіти в горщиках… Діти 5 років (ковід+війна) навчалися онлайн. Кілька Ясіних однокласників залишилося в Херсоні. Ті, хто виїхав, попри великий вибір в тилу і за кордоном, продовжили навчатися онлайн у своєму ліцеї. Бо так захотіли. Діти на окупованому Лівобережжі, попри обшуки, перевірки і перебої зі зв’язком таємно вчилися в наших школах онлайн. Свої атестати вони отримають після нашої перемоги. Сьогодні усвідомила, що учні, які прийшли в перший клас у 2014 і закінчили у 2025 всі 11 років навчалися під час війни… Ми не відсвяткували жодного випускного. Ваня пішов з 9 класу до коледжу під час карантину. Леся закінчила 11 клас в окупації. Яся от зараз. (Ну, зате я купу грошей зекономила, треба у всьому шукати позитив). Коли я тут, де ми живемо, бачила дітей, що з рюкзачками йдуть до школи, я зупинялася і дивилася, як на диво. Повірте, це велике щастя, якщо ваша дитина може просто ходити до школи. Це неймовірне щастя, що хтось навіть мав можливість вийти на святкову лінійку. Цінуйте це. Не у всіх так склалося.
Вітаю херсонських випускників. Ви круті!!! Будьте щасливі попри все. Дякую нашим вчителям за людяність і мужність.
Хочу, щоб Херсонщина вистояла. Щоб Лівий берег повернувся. Щоб усі були живі і мали де жити.
Ми переможемо. Бо є заради кого. Будьмо!”.