11.11.22 – ця дата вже в історії. Жителі Херсонщини, і не лише вони, а світ, буде згадувати її як переломну. Адже аналітики вже говорять, що визволення правого берега Дніпра й самого Херсона змінить хід війни. Ми хочемо залишити назавжди в пам’яті цей день, тому пригадуємо його головні моменти.
Власне, все розпочалося ще напередодні ввечері. Ми всі й не збиралися лягати спати, бо слідкували, як блискавично просуваються ЗСУ, село за селом викурюючи окупантів з Правобережжя.
Ніч була гарячою. Рашисти гатили по багатостраждальному “Антохі” (так ми в Херсоні ласкаво йменуємо Антонівський міст). Вранці Україна прокинулася з новиною: Антонівський міст “фсьо”. Згодом пропагандисти виставили відео – у моста відсутня добряча його частина.
Говорять, що окупанти його підірвали, аби їх під час відходу не настигли ЗСУ. Вночі в Херсоні ще залишалося багатотисячне російське військо, яке втікало під обстрілами. Деякі рашисти вибиралися вкраденими у городян моторними човнами, деякі – пішки через понтонну переправу вже вранці.
Міноборони рф заявило, що війська вийшли всі. А от Генштаб ЗСУ попередив: у Херсоні купа переодягнених у цивільне рашистів. Їм пропонували і поки що пропонують чесно здатися. Ні – буде по-іншому, все одно виловлять.
Вже в першій половині дня з’явилися кадри, як городяни обіймають українських військових. А далі – все більше і більше. ЗСУ зайшли в Херсон. І знайшовся ж десь інтернет, бо відео з визволеного міста безліч – щасливі люди, у вільному місті.
Із площі Свободи, яка тепер з українським прапором, херсонців не вигнала навіть темінь, бо світла, як відомо, багато де в місті немає – вирубили окупанти. Городяни все скандували – “Слава ЗСУ!”.
Знаємо, що зараз у Херсоні просто блокадні умови – окрім перебоїв з електрикою, проблеми з водопостачанням і теплом. Багато де немає телефонного зв’язку, бо мобільні вишки, як і телевежу, ворог підірвав. Але ми знаємо, що місто все це переживе, як пережило ганебних окупантів.
Слава героїчному Херсону і його мужнім людям! Тримаймося! Все є і буде Україна!
Марина САВЧЕНКО