Напередодні втечі з Херсона окупанти залишили генічан без своїх агіток «Надднепрянской правды» і «Генических вестей», які вони друкували в обласному центрі у «віджатій» друкарні на «віджатому» папері. Але вже скоро зрозуміли, що для промивання мізків одного лише телебачення зі скабєєвими і соловйовими та соціальних мереж з триколірними аватарками мало. Ну, звикло старше покоління (а саме його представники представляють нині переважну більшість населення окупованого міста) до газет – що поробиш? Тож, днями рашисти знову «порадували» читачів, розповсюдивши у Генічеську «Комсомольскую правду» – «специальный выпуск для Херсонской области».
Оцінили гумор? Рашисти контролюють лише частину області, а «газету» надрукували для всієї. На змісті пекельного чтива детально зупинятись не будемо. Достатньо лише пройтись по заголовках і підзаголовках: «На Кубани и Ставрополье вручают жилищные сертификаты семьям из Херсонской области», «Восстановили подачу света и воды», «Пожилых людей не бросают в беде», «Помогли вывезти ребенка с инвалидностью». І куди ж без головної «тези» рашистської пропаганди «Россия своих не бросает»?
Наскільки «інформації» від окупантів можна довіряти, демонструє наступний підзаголовок «Он никогда не боялся говорить правду». Знаєте, про кого це написано? Про кіріла стрємоусова! Потрібні коментарі? Отож-бо й воно…
Але на змісті 2 і 3 сторінок (всього їх вісім) агітки варто було б зупинитись. Адже на них рашисти розмістили головне, для чого її друкували – пояснення своєї ганебної втечі з Херсона. «С правого берега Днепра отведено 30 тысяч российских бойцов, – пише відомий на росії пропагандист алєксандр коц. – А вот у противника на Херсонском направлении было 60 тысяч человек. Двойное преимущество противника в живой силе в том числе стало причиной решения об отводе войск. Что сказал командующий силами спецоперации генерал Сергей Суровикин: «Войска отводятся, чтобы сохранить жизни военных и мобилизированных».
«Украино-американские артиллерийские силы пытались наносить удары по переправам у Херсона и Новой Каховки, выпуская по ним целые пакеты ракет HIMARS, наводя их с космических спутников США, – фантазує інший писака віктор баранєц, називаючи безсилля окупантів «маневром суровикина». – Но российские средства ПВО сработали надежно, прикрыв отвод войск». Пише баранєц і про «грядущее контрнаступление», яке «необязательно будет в этом месте». Поки на рашистів чекає інша біда: «Украинские формирования, усиленные под видом наемников натовскими военными (около 5 тысяч иностранцев, в основном поляки) могут пытаться ударить в тыл со стороны Запорожья». Що тут скажеш? Папір все стерпить. Навіть якщо у назві агітки використовується слово «правда».
«Ни одной единицы военной техники и вооружения на правом берегу Днепра не оставлено», – цитують «правдиві комсомольці» доклад міноборони рф. І зразу ж згадується телесюжет українського військового телебачення про те, як наші хлопці-танкісти приймали на Херсонщині «ленд-ліз» від рашистів. Один з них сміявся і нецензурно лаявся, дякуючи окупантам за «подарунок» – модернізований Т-80. Таких танків, казав військовий, у росіян всього 5%, а вони, тікаючи, навіть завести його не встигли. Тепер будемо бити по них їхньою ж зброєю.
І ще одна фраза з докладу, який цитують пропагандисти: «Все российские военнослужащие переправились на левый берег». Тут би вже дніпровські раки розсміялись, якби вміли читати. І сміятись, звісно…
У головному «Комсомольская правда» від попередніх агіток не відрізняється – вона так само просякнута ядучою брехнею. Але все ж відмінність є – у «газеті» не лише вказано імена і прізвища авторів, а поміщено їх фотопортрети. У недалекому майбутньому це має дуже спростити роботу слідчим Гаагського трибуналу.
Борис ВИНОГРАДОВ.